- Поціновувачі українського футболу не надто добре тебе знають, тому хотілось би попросити тебе трішки розказати про себе, на початку інтерв’ю.
- Я працюю в комітеті розвитку футболу УЄФА. Я не надто полюбляю спілкуватись з пресою. Але те, що я побачив, ті механізми і те, як працюють в Європі, у порівнянні з Україною… Наболіло, якщо можна так сказати. У нашої країни є великий потенціал та можливість для розвитку футболу. Але ми це не використовуємо, на жаль.
- Наприклад?
- Візьмемо до прикладу ту ж Португалію. Ми, як і вони, можемо відкривати нові стадіони, дитячо-юнацькі школи. Це цікаво, по-перше, країні та УЄФА для більш масового розвитку футболу. У Португалії постійно відкриваються школи, стадіони, криті манежі. Робить з цього бізнес, заробляє гроші і розвиває футбол у своїй країні.
- Тобто нам треба йти за Португальським вектором розвитку футболу?
- За європейським. Західна Європа розвивається швидше, ніж Східна. Але, якщо наша футбольна влада захоче це зробити – це реально.
- Де взяти це бажання?
- Воно залежить виключно від людей. На жаль, люди з Федерації не надто цього хочуть. Президент намагається робити щось, але судячи з того, які в нього помічники… Це буде дуже складно.
- Тобто, уся права у самій системі, яка незмінна вже багато років?
- Так, багато людей сидять ще з 90-х років. Все що вони змогли – вони вже зробили. Зараз вони все роблять не для людей, а виключно для себе. Якщо замінити усю структуру, якщо будуть працювати люди, які народились вже в Незалежній Україні і які зацікавлені у розвитку футболу – буде набагато краще.
- При будь-якій глобальній заміні структури будь-якого органу, усі ті, кого міняють кажуть, мовляв: «У них немає досвіду, як вони будуть щось розвивати?»
- Коли вони з’явились у Федерації, у них також не було досвіду, їм також могли це казати їх попередники. Так, перший рік буде дуже складно, бо і акліматизація нового персоналу, і звикання до нових робочих процесів. Але у нас є велика кількість молодих фахівців у різних галузях – юристи, управлінці, фінансистів. Вони можуть допомогти у розвитку Федерації, адже це величезна структура.Якщо правильно підійти до цього питання, то можна зробити з футболу бізнес в Україні, який буде прибутковим. І, звісно, витрачати ці гроші на подальший розвиток.
- В яких областях треба змінювати все, в першу чергу?
- Фінанси. Ця структура дуже закрита, ніхто не знає куди і йдуть гроші, скільки грошей. Усі тендери виграють компанії однієї людини. І через цю закритість не відомо чи побудували вони футбольне поле, на будівництво якого виграли тендер, чи лише на папері він побудований. Ці питання потрібно задавати керівникам Федерації.
- Зараз з’явилась система ProZoro. Федерація її не використовує?
- Користуються, проте факт залишається фактом. Якщо так відноситись до фінансування – нічого гарного не відбудеться. Можу навести один приклад. Кожній обласній федерації щомісяця виділяється 50 тисяч гривень на проведення дитячо-юнацьких турнірів. Чомусь, у певних областях не проводиться жодного турніру, в місяць. А цих грошей вистачить для проведення не одного, а 5-10 турнірів кожного місяця.
- Добре, а окрім фінансів?
- Ні для кого не секрет, що однією з найболючіших тем є договірні матчі. З ними ніхто не боровся. Сподіваюсь, Баранка зможе зробити більше, ніж його попередники. Він має досвід, він італієць, а усі пам’ятають той скандал 10 років тому, коли навіть чемпіон країни вилетів у Серію В. Але це точкова зміна, яка, в принципі, ніяк не вплине на усю ситуацію без кардинальних змін у Федерації.
- Що повинно змінитись, окрім людей зі структурі, що договірні матчі зникли у нас?
- Зараз така ситуація, що у клубів велика фінансова проблема, таким способом вони заробляють додаткові гроші. І якщо ще три роки тому ми входили до топ-10 чемпіонатів Європи, то зараз ми дуже сильно здали позиції. Ті ж чемпіонати Угорщини, Словаччини, Польщі стали привабливішими.
- Фінансова проблема у тому числі через відсутність спонсорів, у тому числі…
- Зараз їх (Спонсорів – Авт.) знайти дуже складно. Тут вже на перший план виходить те, як працює менеджмент клубу, як вони шукають спонсорів. Ті ж ПФК «Суми» і те, як вони знайшли китайців. А це, дуже непогані гроші на даний момент, навіть для клубу УПЛ, Не знаю чим все там закінчиться, але хочеться подіватись на краще.
- Можливо потрібно закріпити певні податкові привілеї спонсорам нашого футболу?
- Так, це було б добре, і мені дійсно хочеться аби держава підтримувала тих, хто спонсорує наш футбол. Головне, щоб клуб не став такою собі платформою для виведення та відмивання грошей. Цей процес повинна контролювати ФФУ.
- Яким чином?
- Контроль видатків, прибутків клубів, щоб це все було відкрито для Федерації. І якщо буде виведення грошей відбуватись, то тоді ФФУ повинна реагувати. Гадаю, рішення Андрія Павелка про створення футбольної прокуратури, яка і буде займатись цими справами – на часі. Але чи допоможе це, дивлячись на діючи владу? Питання відкрите…
- На якій стадії зараз знаходиться створення цього органу?
- Не можу відповісти на це питання, адже я не володію цією інформацією.
- ФФУ, за своєю структурою – всеукраїнське громадське об’єднання. І оскільки це неприбуткова організація, то санкції можуть бути виключно дисциплінарними. Ніякої кримінальної відповідальності.
- Так, цим і користуються наші функціонери.
- Як це змінити?
- Через норми УЄФА та ФІФА про те, що держава не має права втручатись у діяльність федерації – цей варіант виключається. Треба провести аудиторську перевірку.
- Але ж вона може, і скоріш за все буде організовуватись через «свої» фірми.
- Треба дійсно незалежну аудиторську перевірку провести. Якщо вдасться створити футбольну прокуратуру, думаю, вона займеться цим питанням. Треба багато чого змінювати у цьому напрямку. І треба бажання керівництва. Усе зав’язується на ньому, на бажанні і волі аби дізнатись чітко – хто, де і коли отримував не трудові доходи. За її результатами – повна чистка, починаючи з районних, міських та обласних федераціях. Там сидять багато людей, які зовсім не потрібні. Немає потреби у них.
- Розвиток футболу у Західній Європі, наприклад у тій же Португалії та Німеччині, йде дуже швидко. Постійно щось нове відкривається, робиться багато чого, є велика підтримка керівництва країни. Чому? Хто в цьому найбільше зацікавлений?
- УЄФА та ФІФА. Це топ-країни, топ-збірні, які це доводять на кожного міжнародному форумі, у рейтингах, на клубному рівні. Вкладати гроші в нашу країну УЄФА не дуже хоче. Так, це проблема, але якщо правильно підійти до цього питання у переговорах з УЄФА, то вони можуть повірити у те, що ми можемо не тільки красти гроші, але й щось будувати.
- Хто гальмує даний процес?
- Найбільший гальмівник – війна. Хоча в Європі вже знають, що у центральній Україні все спокійно, на Західній. Можна вже розвивати у цих регіонах, але ми бачимо, що немає волі керівництва.
- А як щодо дозволу на проведення міжнародних ігор у Харкові та Одесі?
- Це показник роботи президента ФФУ, те, що він хоче аби змагання проводились на найкращих стадіонах України. Є та ж арені у Дніпрі. Багато стадіонів – Суми, Тернопіль. У нас є стадіони, деякі треба трішки підремонтувати, встановити турнікети, провести не надто великий ремонт для відповідності нормам УЄФА.
- До речі, а скільки працює українців в УЄФА?
- Двоє – я та Григорій Михайлович Суркіс. Можливо, нас чекає кількісне поповнення у найближчі тижні.
- Загалом, як потрапити до УЄФА?
- Через сайт УЄФА, де у них вказаний перелік вакансій. Нічого складного, усе на загальних підставах. Там немає «блату», як у нас. Після подачі свого резюме кілька етапів співбесід. Проте, варто пам’ятати, що з роботою там все дуже жорстко. Не можна просто вийти з офісу попити каву. Там все це фіксується – коли зайшов, коли вийшов.
- Що може стати головним плюсом?
- Бажання працювати. Досвід важливий, проте не відіграє вирішальну роль у прийняті їх рішення.
- Чому у нас не так?
- Це те ж питання, чому ніколи ФФУ не пропонує відкрито роботу. УЄФА та ФІФА це практикує, а структура нижча за рангом цього не робить. За останні роки відкривалась лише одна вакансія – економіст. Більшість там вже засиділась і не хоче йти зі своїх місць, пускати молоду кров у Федерацію. Сподіваюсь, таке бажання у керівництва є. І судячи з дій президента, він хоче змінити цю ситуацію, він намагається, але йому не дають цього зробити.
- Хто рубить усі ці починання?
- Давайте без прізвищ. Але є люди, які більше 20 років сидять у Федерації, на високих посадах. Вони повинні допомагати, а не навпаки. Без їх заміни ми не впораємось. Футбол просто впаде до рівня 90-тих, хоча він вже десь там, на жаль. Куди вже нижче?
- Декілька разів я чув дуже цікаву фразу від людей, які дуже тісно пов’язані з українським футболом: «У нашого чемпіонату не буде зростання допоки ми не досягнемо дна, адже лише тоді нам буде нічого втрачати і почнеться розвиток».
- Ми вже на дні. Подивіться на кількість команд в УПЛ. Так, це було потрібно, але ми самі на це вплинули, самі до цього дійшли. Так, є клуби, які припинили своє існування не через власну волю - «Металург» Донецьк – але ті ж «Зоря», «Олімпік» та «Шахтар» ще на плаву і непогано себе відчувають. До них ставлення м’якіше, ніж до решти, наразі. Але це ставлення не можна аж надто зм’якшувати. Це може вилізти не надто добре для нас.
- А як щодо дитячих тренерів, які беруть гроші аби дитина грала у його складі?
- Велика проблема. Після цього усі жаліються на результати наших клубів, нашої збірної на тому ж Євро-2016. У нас все вирішується по «блату». Тренер повинен допомагати дитині зростати як професіоналу, ставити у склад найкращих. Якщо ж малюк не підходить, йому не потрібно кидати футбол. Навпаки, є багато інших футбольних сфер де він може бути корисним для України – журналістика, спортивна юриспруденція, функціонери, агенти, скаути, тренери і т.д. Багато вакансій, які ще не зайняті.
Розмовляв Олександр Ушаков
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
