— Чи є зараз попит на українських футболістів у Європі?
— Ні. Зі зрозумілих причин ми є країною третього світу і конкуруємо з такими футбольними державами, як Аргентина, Бразилія та африканським континентом. Нам дуже важко виграти цю боротьбу. У провідних чемпіонатах, за винятком англійської прем'єр-ліги, існує ліміт на легіонерів. Ці місця займають кваліфіковані футболісти, які не мають паспортів Європейського Союзу.
— Чому українські гравці не можуть проявити себе у провідних чемпіонатах?
— Це питання менталітету, мови й адаптації. Подивіться на Євгена Коноплянку. Він їхав у «Севілью» у статусі зірки. Зараз вже трохи приземлився. Зрозумів, що таких «Коноплянок» там дуже багато. Місце у стартовому складі він повинен вигризати. Ніхто не дасть йому жодних преференцій.
Але з часом Женя звикне. Він пограв в Іспанії. Зараз виступає за «Шальке» в Німеччині. Подивимося, як далі розвиватиметься його кар'єра. Коноплянка — хороший футболіст, але в Європі він стикнувся з конкуренцією.
Період пристосування залежить від того, наскільки футболіст інтелігентний, як швидко вивчить мову, які в нього життєві цінності. Клуб це розуміє і дає гравцеві якийсь час. Скажімо, півроку. Українцям потрібно розуміти одне: від них одразу вимагають результат, бо — легіонери. Тому їхати за кордон потрібно підготовленим. Вчити англійську мову, а не ходити на дискотеки.
— Зірваний уболівальниками перехід Романа Зозулі із «Бетіса» в «Райо Вальєкано» — це урок для агента?
— Футболіст сам спровокував цю ситуацію. Спорт і політика не повинні так відверто товаришувати між собою.
Усе, що відбулося — це якийсь нонсенс у Європі. Тому очікую жорстких санкцій щодо «Райо Вальєкано» та їхніх уболівальників. Порушили прямі права людини. За це дуже покарають всіх. Якщо ситуація дійде до міжнародних футбольних федерацій, то летітимуть блискавки.
Але винні всі. Не можна переносити політичні гасла у спорт. Так, Зозуля — патріот і молодець. Але не можна це виносити на загал. В Україні — будь ласка. Але в Європі є різні думки. Не кажу, що Роман зробив щось погане. Але потрібно бути трохи досвідченішим і грамотнішим. Ніхто не забороняє Зозулі любити Україну і робити все, що він робить.
Групка ідіотів скористалася ситуацією (звинуватили Зозулю у нацизмі за підтримку української армії. — ГПУ). Їхня акція більше була спрямована не на Зозулю, а на керівництво клубу та президента «Райо Вальєкано». Грамотний юрист може цей клуб просто знищити. Це справді великий прецедент і урок для всіх.
— Що робити Андрієві Ярмоленку?
— Треба набратися терпіння й почекати. Час Андрія прийде. Сподіваюся, влітку Ярмоленко зробить правильний вибір.
«Динамо» грає в Лізі чемпіонів. Тому Андрієві не варто переходити у клуб, який не ставить перед собою високих завдань. З другого боку, я розумію киян. Контракт Ярмоленка непростий для клубу. Це дорогий футболіст. Усі в дуже складній ситуації.
Ви говорили, що Сергієм Ребровим цікавляться в Англії. Він готовий там працювати?
— Ребров показав із «Динамо» чудовий результат — два чемпіонських титули, Кубок України, 1/8 фіналу Ліги чемпіонів 2015/16. Сергій росте як людина і як тренер. В Україні він набрався досвіду. Англія для нього також не чужа. Чому б і ні?
Я не знаю, чи Ребров із кимось спілкувався і чи існують якісь домовленості, але такі чутки ходять.
— Китай більше за всіх у світі витрачає на трансфери. Навіщо це їм?
— Великі компанії, що інвестують у футбол, отримали економічні пільги від держави. У них з'явився якийсь податковий маневр. Як наслідок — такий великий спалах емоцій на китайському ринку.
Китайці знають, чого хочуть. Зараз вони скуповують європейські клуби. Експансія капіталу дуже серйозна й охопила команди з Англії, Франції, Італії, Німеччини, Іспанії, Чехії та інших країн. Футбол — це шоу і бізнес, який приносить гроші у розвинених країнах.
— Ви відмовляли футболістам вести їх справи?
— Дуже часто. Я не бачив у них перспективи. І не соромився про це говорити. Пояснював: «Ти хороший хлопець, але це витрачання часу і сил». Деякі сприймали це нормально, хтось ображався. Я працюю заради результату і добираю футболістів, у яких вірю. З десяти кандидатів я візьму півфутболіста. Не хапаюся за будь-кого. Я повинен закохатися у гравця. Він стає моїм сином і я сприймаю його, як рідного.
—Чи були випадки, коли футболісти вас обманювали?
— Особисто мене — ні. Але такі ситуації трапляються. Гравці відмовляються платити агентам. Часто таке відбувається саме з українськими футболістами. Тому в них не дуже хороша репутація.
Я працюю на чеському ринку. Там хлопці дуже виховані, вміють оцінити твою роботу і внесок у їхню кар'єру.
— Український агент Вадим Шаблій каже, що футболісти телефонують, тільки коли у них проблеми.
— Згоден із ним. Є таке прислів'я — куди футболіста не цілуй, всюди дупа. Це стосується українського ринку. У гравців великі очікування, і вони вважають себе зірками. Футболіст повинен підкоритися загальним правилам, щоб проблема не настала.
Вадим — молодий і талановитий агент. Він добре розвивається і має хороші контакти. Його компанія «ПроСтар» дуже ефективна. В цій агентурі працює Сергій Серебренніков (колишній гравець «Динамо» і збірної України. — ГПУ) та багато інших хлопців. Вони добре виконують свою роботу.
В Україні агентів сприймають, як якихось демонів, які просто отримують гроші. Все не так. Це важка робота, що вимагає великих знань, досвіду і зв'язків.
— Два роки тому провів місяць в Аргентині, — каже В'ячеслав Заховайло gazeta.ua. — У мене була операція «Алло, ми шукаємо таланти». Там одним футболістом може володіти п'ять компаній. Одній фірмі належать 10%, другій — 20% тощо. Клуб називає свою ціну окремо, а інвестори — свою. Фінансове питання там дуже складне. Коли зіштовхуєшся з придбанням гравця з Латинської Америки, то це просто жах. Як на базарі.
Коли ви приходите на змагання 19-річних, місцеві таланти вражають. Але в Європі багато хто пропадає — не те харчування, сумують за батьківщиною, не знають мови, втрачають мотивацію. І ти такого гравця вже не збереш докупи. Переходи до 18 років там караються.
Коли летів до Буенос-Айреса, мене попередили, щоб не було жодних атрибутів Європи — дорогого годинника, телефона, прикрас, одягу чи валіз. Усе мало виглядати скромно. На матчі нас супроводжували три-чотири людини, які відповідали за безпеку. В Аргентині крадуть людей, а потім вимагають викуп. В ресторані можуть зняти з вас годинник.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
