«Динамо» свою перемогу здобуло, але грою вкотре залишило низку запитань. Запитань як до окремих футболістів, до тренерського штабу, так і до функціонування командної системи загалом.
Сергій Ребров припустився певних прорахунків, відрядивши на фланги захисту статичних і пасивних в атаці Бурду та Кадара. В грі, при якій суперник оборонявся великими силами, створивши кілька ешелонів захисту, «Динамо» на краях потребувало класичних латералей; футболістів, які б змогли розтягувати захист суперника і, відповідно, надавати ширини атакам київської команди. Зрозуміло, що Бурда – не для такої ролі. Микита – це стійкий солдат, боєць своєї зони, але з обмеженим діапазоном дій. Наразі щось подібне можна сказати й про Кадара. Принаймні, з аналізу гри угорця за його попередні команди видно, що підключення до атак ніколи не було сильною якістю Тамаша.
Ось і доводилося киянам продиратися крізь центральну зону, а на флангових півзахисників Гонсалеса та Ярмоленка випадало додаткове навантаження. Обидва рідко загострювали. Особливо це стосується Андрія, який банально не встигав реагувати на ті моменти, в яких для нього з'являлися шанси. Дерліс одного разу запоров дуже вигідний момент, але одного разу, отримавши рідкісний шанс, виконав якісну флангову передачу.
Легше стало при виході на поле Морозюка. Микола – не завжди корисний для «Динамо»; іноді його непродуктивність і зайві рухи лише шкодять. Але у вчорашньому поєдинку Морозюк добряче загострив гру, надавши київським атакам тієї самої ширини. Очевидно, від Реброва багато що залежатиме в питанні вибору складу. Конкуренція, яка в Києві вже стала притчею во язицях, - це добре, але конкуренція заради конкуренції – це безглуздо. Футболістів треба використовувати з розумом і з розумінням справи – під тактику суперника обирати відповідних виконавців.
Припускаємо, що небагато претензій у тренерського штабу та командних аналітиків є до гри центральних оборонців. А ще менше – до дій центрального нападника Артема Бєсєдін. Останній якісно чіплявся за м'ячі, достатньо багато рухався, пропонував себе і в підсумку забив вирішальний гол в стилі класичного таранного нападника, хоча Артем наразі проявляє себе різностороннім гравцем. Проблема в тому, що Бєсєдін отримував занадто мало підтримки з глибини.
Для «Динамо» ця перемога – не лише три очки, але й ціла порція їжі для аналізу та висновків. Благо, часу для виправлення помилок – вдосталь.
Ігор Семйон
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
