Психологи зазначають, що для збалансованого розвитку кар'єри людина повинна змінювати робоче місце кожних п'ять років. Мовляв, далі просто пересиджуємо. Твердження – не істина в останній інстанції, але задуматись змушує. Особливо тих, хто живе футболом.
Футбольна кар'єра – значно коротша, аніж, до прикладу, кар'єра футбольного журналіста чи експерта. Тому й п'ять років для футболістів цілком слушно конвертувати в два-три роки… Жарти жартами, але приклад Марлоса показує, що будь-яка майстерність і родзинка приїдаються, якщо немає руху вперед і розвитку.
Марлос дивував технікою, чудовим вмінням контролювати м'яч і загострювати ситуацію. Дивував у «Металісті», дивував на початку своєї донецької кар'єри. Але зараз дріботіння Марлоса – це спроба здивувати банальністю. Це те саме, якби кожного сімейного вечора один з членів сім'ї розповідав би той самий анекдот. Уже було б не просто не смішно, а вже ставало б трохи гидко. Марлос перестав бути для «Шахтаря» рушійною силою, визначальним футболістом.
Це стало зрозуміло не вчора. Коріння проростає ще з того сезону, коли «гірниками» керував Мірча Луческу. Згадаймо Берн – і скільки моментів втратив Марлос – моментів як прямих (коли треба було реалізувати вихід один на один чи замкнути простріл), так і потенційних (коли починалися дріботіння замість того, аби потужно вліпити по воротах чи віддати передачу). Потім подібна історія повторилася в протистоянні з «Сельтою», - і час від часу повторюється вона і в матчах чемпіонату України.
Звісно, можна придратися і сказати, що помічаємо лише негатив. Мовляв, «Шахтар» розривав на груповому етапі Ліги Європи «Брагу», «Коньяспор», «Гент» і Марлос був безпосереднім учасником цих яскравих звитяг. Воно, звісно, так. Але в тому й суть, що гравці на кшталт Марлоса здатні надавати «Шахтареві» саме такий рівень – рівень групового етапу Ліги Європи. І хай лише випаде в суперники більш класна, більш організована команда – як починаються проблеми не реалізації моментів і неефективності дій.
Звісно, Марлос – далеко не непотріб, далеко не списаний в небуття футболіст. Ні. Втім, це футболіст, який не здатний дати «Шахтареві» чогось нового. І, відповідно, стабільно отримуючи місце в основному складі, бразилець банально гальмує розвиток всієї команди. Шлях для Марлоса – це перехід до іншого клубу, до іншого чемпіонату, до команди, для якої вміння бразильця тримати м'яч, його сміливість, постійні спроби обігрувати опонентів на фланзі стануть одним з різновидів зброї в атакувальному арсеналі. Для «Шахтаря» ж Марлос – це вже холості набої. І навряд чи тут можна щось змінити.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
