Олег Блохін: «Подумав, що це передноворічний жарт»
Свій похід за найпрестижнішою індивідуальною нагородою планети Блохін розпочав у 1974-му. Тоді він удостоївся від журі символічного 1 балу. Але вже наступного року висоту було взято. «Динамо» здобуло Кубок Кубків, розтрощивши – 3:0 – «Ференцварош» (Блохін забив третій гол), а у двоматчевій дуелі за Суперкубок УЄФА форвард «Динамо» оформив усі три м’ячі у ворота «Баварії».
Злет Блохіна був настільки феноменальним, що у референдумі France Football йому віддали більше голосів, ніж головним ідолам епохи – Францу Беккенбауеру та Йохану Кройфу.
«Про перемогу мені стало відомо за тиждень до Нового року, – розповідає Олег Блохін. – Здається, сидів удома – у мене тоді начебто щось з ногою було. Мені зателефонували з редакції «Советского спорта» і повідомили про виграш «Золотого м'яча». Спочатку подумав, що це передноворічний жарт».
Повірив лише тоді, коли посипалися телефонні дзвінки – від друзів, одноклубників, журналістів. Зворушливо відреагували найрідніші люди. «Батько мене розцілував, а мати почала плакати», – усміхнувся Блохін в інтерв’ю радянським телевізійникам.
Призу довелося чекати більше року. Зрештою, нагородження найкращого футболіста Європи-1975 відбулося у березні 1977-го, перед матчем «Динамо» – «Баварія» (кияни переможуть 2:0 і вийдуть у півфінал Кубка чемпіонів). На той момент футболістом №1 на континенті був Беккенбауер.
«Зберігав приз у будинку, – зізнався Блохін. – У квартирі на Уманській, де жили батьки. Чи не хотів би зробити копію і передати «Золотий м'яч» у музей? Не думав про це, та й пропозицій не було».
Через кілька років форвард «Динамо» знову заявив про себе. У референдумі-1981 Блохін набрав 14 очок і посів високу 5-ту сходинку. Це стало лебединою піснею видатного футболіста у його романі із France Football.
Ігор Бєланов: «Повіз журналістів France Football на коропа і судака»
Наступного тріумфу «динамівця» довелося чекати 11 років. Одесит Ігор Бєланов стрімко увірвався на авансцену і одразу ж став невід’ємною деталлю «Динамо-машини».
Успішний євросезон команда Лобановського завершила блискучою перемогою над мадридським «Атлетіко» у фіналі Кубка Кубків-1986. Бєланов не забив, але впродовж турнірної сітки відзначився 5-ма м’ячами. Продовжив забивати і на Кубку світу у Мексиці – 4 голи.
Коли настав час голосування, Бєланову віддали 8 перших місць, 7 других, 4 третіх і 2 четвертих. У сумі це 84 бали і переконлива перемога над головними конкурентами – Гарі Лінекером та Еміліо Бутрагеньо.
Вручення «Золотого м’яча» відбулося 18 березня 1987 року, перед матчем Кубка чемпіонів «Динамо» – «Бешикташ». Бєланова настільки схвилювала церемонія перед трибунами 100-тисячного «Республіканського», що він не зумів реалізувати пенальті наприкінці матчу. Тим не менше, «Динамо» перемогло – 2:0.
Цікаво, що журналісти France Football отримали від Ігоря Івановича відкоша – хотіли пофотографувати його квартиру, але не вдалося. Зате коли згодом приїхали до нього ще раз – отримали ексклюзивну поїздку із володарем «Золотого м’яча» на риболовлю. «Їздили на Дністер. Ловили коропа і судака. А на морі – бичків. Хіба що акулу-катрана так і не вдалося спіймати», – підсумував Бєланов.
Андрій Шевченко: «Мій «Золотий м’яч» – у Мілані»
А ось у період Незалежності трофей підкорився лише одному українцеві. Першу серйозну заявку на «Золотий м’яч» Шева зробив у 1999-му, коли із 64-ма очками потрапив у топ-трійку, поступившись лише Рівалдо і Бекхему. Наступного року – знову «бронза». Цього разу кращими від форварда «Мілана» і збірної України виявилися Фігу та Зідан.
Згодом – спад. У 2001-му Шевченко став лише 8-м, а у 2002-му взагалі не номінувався на нагороду. Повернувся на зірковий небосхил у 2003-му, коли «Мілану» підкорилися Ліга чемпіонів, Кубок Італії і Суперкубок УЄФА. У підсумку – 4-та сходинка після Недведа, Анрі і Мальдіні.
Зрештою, тріумфальний 2004-й. «Мілан» здобув Скудетто і Суперкубок Італії, а Шева став найкращим бомбардиром Серії А 2003/04. Вдало проявив себе і в матчах за збірну України, яка розпочала довгий похід на ЧС-2006.
Як голосували за Шевченка? Йому віддали 27 перших місць, 5 других і 5 третіх. У сумі – 175 очок, беззаперечна перемога над Деку («Порту» / «Барселона»), який набрав 139 балів, і Роналдінью («Барселона») – 133. Отримавши почесну нагороду, Шевченко при першій можливості приїхав із нею до Києва і віддав шану Валерію Лобановському. А Леонід Кучма, який допрацьовував свої останні дні на посаді Президента України, присвоїв футболістові звання Героя України.
Ставши головним тренером національної збірної, Андрій Шевченко розкрив таємницю про те, де ж зберігає «Золотий м’яч»: «Він стоїть вже три роки у Мілані, в музеї. Нехай приїжджають люди, які мають бажання на нього подивитися. Навіщо йому у мене стояти і припадати пилом у будинку... У мене немає футболок або ще чогось. Життя для мене – це емоції, і головна емоція для мене зараз – це національна команда».
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
