Два роки – це багато. Але у футболі взагалі все швидко, стрімко.
Друге місце – не перше. Чемпіонство – це чемпіонство.
Часто можна почути: «Щастить сильнішому». У цих словах щось є. Хоча можна додати: «Щастить тому, хто заслуговує на це щастя».
В Одесі таке середовище, де чудово вболівають і, відповідно, багато хочуть від команди. Це правильно. Але я завжди прошу оцінювати команду спокійно і після глибокого аналізу.
Інколи думаєш: можливо, ще один клуб розсипається і до нас перейде кілька гравців?Я, звичайно, жартую. Але роблю це скрізь сльози.
Ситуація, яка склалася в Україні, негативно відбивається на емоційному стані всіх.Футболісти грають без належних емоцій, без належного вогню в очах.
Вивчаю людей. За поведінкою і жестами я розумію, наскільки гравець готовий.
Без швидкості захисник ніколи не гратиме на високому рівні.
У нас в Латвії працював англійський тренер, який інколи робив команді військовий карантин. Усі одягали форму, він домовлявся із військовою частиною і команда жила як в армії.
Сьогодні вимирають нападники таранного типу. Футбол став значно швидшим. Тепер форварди мають володіти дуже багатьма характеристиками. Це і швидкість, як стартова, так і дистанційна. Це вміння обігрувати один в один, вриватись у вільні зони, грати на себе і підігрувати партнеру. Це вміння пресингувати суперника одразу після завершення атаки своєї команди, агресивно та чітко діяти у відборі.
За талановитим футболістом я готовий йти пішки навіть до Африки і повернутись назад із ним, взявшись за руки.
Футболіст повинен постійно вчитись, він може потренувати дуже серйозні речі ще до виходу на поле. Це стосується і стандартів, і тактики, і комбінацій. Я не розумію, навіщо мучитись на полі, якщо можна все вивчити на теорії, прокрутити в голові і зробити чисту роботу на полі. Я рекомендую футболістам саме такий підхід.
Потрібно спілкуватись гравцям, які діють в пріоритетних групах, які грають на одному фланзі. Вони ще до матчу мають разом сісти і проговорити можливі ходи, знаки, маяки.
Мені один на один можна сказати все. Навіть більше того – я хотів би, щоб футболіст говорив, що він думає про мене, про команду, і це мені було б дуже цікаво. Кожна розмова з гравцем дає мені можливість відчувати ситуацію.
Якщо колектив бачить, що є фігура, яка неправильно поводиться чи порушує норми поведінки, то її потрібно поставити на місце.
Заснути на теорії – це те ж, що випити перед тренуванням пляшку горілки. Хоча ні. Заснути на теорії – це більше порушення. Тому, не дай Боже, таке трапиться.
Людина повинна і після теорії та занять не забувати про футбол, у вільний час працювати над собою. У добі 24 години. 8 ти спиш. 4 – тренування та теорія. Що ти робитимеш інші 12 годин? Звичайно, не треба весь цей час вчитись, але чому б не виділити ще 1-2 години, щоб обміркувати ігрові моменти самому?
Коли визначаюся зі стартовим складом? Інколи за день, інколи перед самою грою. Часто в мене два склади в голові. Один із них, наприклад, сильніший при стандартах.
При Фергюсоні я завжди дивився «Манчестер Юнайтед», тому що це феномен, який, можливо, більше й не повториться. Щоб протягом десятків років команда грала, люди йшли-приходили, а вона все одно грала і завжди домагалася результату.
Якщо говорити про час, коли найбільше люблю працювати, то це вечір. Коли родина лягає спати, а я залишаюсь сам зі своїми думками. Навколо повинен бути спокій. Можу сидіти, записувати думки в блокнот, не люблю працювати за комп’ютером. Коли пишеш рукою, то все систематизується. Утім практично всю інформацію я тримаю в голові.
Моя зачіска пов’язана з практичністю. Свого часу в мені воювали мода та зручність. Зручність перемогла.
Можна відпочити днів три. Іноді хочеться мати три дні, щоб тебе нічого не підганяло, щоб ти не дивився на годинник, щоб розпорядився часом так, як заманеться. Але після трьох днів це нестерпно.
Мені обов’язково потрібно нормально поспати. Інакше почуватимусь некомфортно. Щоб заснути, мені не потрібен алкоголь, пігулки чи наркотики, я навчився контролювати себе. Лягаю не пізніше другої години ночі, прокидаюсь не раніше дев’ятої.
Найдовше, як це не дивно, я сплю саме в ніч перед грою.
Сніданок? Зазвичай це сирок, яйця-пашот і свіжовичавлений сік.
Якось я прийшов подивитися на гру дубля «Габали». Один із журналістів підійшов і запитує: «Можна пару слів на камеру, щось сказати про гру?» Ми з ним розмовляємо... І тут просто якийсь чоловік підходить і запитує: «У вас запальнички немає?». Повно людей, запитай, кого хочеш!
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
