— Вітаємо з дебютом. Звідки у вас така холоднокровність у такому важливому матчі?
— По-перше, хочу подякувати. Вся команда, тренер мене підтримували, говорили грати спокійно в свою гру, в гру, яку диктує наша збірна.
— А тобі вдалося зіграти в свою гру?
— Ми програли, я не можу судити себе. Якби виграли, можливо, міг би оцінити. Не люблю оцінювати свою гру.
— Не важко було простояти гравцям з гучними прізвищами?
— Радий, що дебютував за збірну в такому матчі, в таких іграх набираєшся більше досвіду і цікавіше грати. Було складно, але хорвати давали грати і з ними можна було грати. Ви самі бачили, що в другому таймі, якби ми грали так само, як у першому, то результат був би іншим.
— В другому таймі було більше авантюризму у ваших діях. Чого не вистачало у першому таймі?
— В першому таймі була якась розгубленість, після того як поговорили в роздягальні і обговорили моменти, то стали краще розуміти один одного і почали створювати моменти.
— Комфортно було грати у лінії захисту, адже вона була, по суті, шахтарівська?
— Так, комфортно. Всі мене підтримували, я почувався на своєму місці.
— Збірна не опускає руки?
— У нас все ще попереду.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!