Артем Бєсєдін — про відмову «Шахтареві» та футболку Шевченка

Динамо Київ 1 Квітня, 08:30 2707
Артем Бєсєдін — про відмову «Шахтареві» та футболку Шевченка
Вчора форвард київського «Динамо» та збірної України відсвяткував 21-ий день народження.

Ще кілька років тому про цього нападника знало лише вузьке коло футбольних фахівців. Зараз Артем Бєсєдін входить в десятку найкращих бомбардирів вітчизняної Прем'єр-ліги поточного сезону і викликається Андрієм Шевченком у національну збірну України. Але головне, що наставники бачать в ньому перспективу.

Перш ніж почати розмову з ним, zbirna.com привітала його з днем народження!

— Велике спасибі, — відповів Артем.

— Часто в свій день народження ти отримував футбольні подарунки?

«Дні народження зустрічав і за кордоном, і в літаку...»

— Практично кожен рік з тих пір, як з шести років почав займатися футболом (посміхається).

— Та якийсь презент був для тебе найдорожчим?

— Знову ж таки, в дитинстві мені подарували м'яч і футболку Андрія Шевченка. Радості не було меж. Мрія збулася (сміється)!

— Як найчастіше у тебе проходять дні народження?

— Якщо я вдома, у колі близьких людей, але більшість таких днів припадали на період, коли я був в розташуванні своїх команд, зокрема, різних збірних. Так що доводилося зустрічати день народження і за кордоном, і в літаку...

— Ти вже дослужився до гравця головної команди країни. А коли починав займатися футболом, про що мріяв?

— Завжди хотів виступати на найвищому рівні, в тому числі і за збірну. Але я продовжую мріяти і працюю, щоб рости в професійному плані.

— Проти Хорватії ти вперше вийшов на поле у складі синьо-жовтих в офіційному поєдинку, але, напевно, після гри настрій був не з найкращих?

— Звичайно. І тут не має значення, це збірна або клуб, поразка — це завжди поразка. Тепер головне — грамотно проаналізувати гру в Загребі, щоб в останніх поєдинках відбіркового турніру взяти максимум очок, тоді у нас будуть хороші шанси поїхати на чемпіонат світу.

— Яке завдання отримав від Андрія Шевченка перед виходом на поле в кінці матчу?

— Забити.

— Але, за великим рахунком, у тебе і передумов до цього не було, чи не так?

— Хорвати добре перекривали всі підходи до своїх воріт, тому було складно. Хоча по ходу поєдинку у нас були можливості відзначитися. Десь, напевно, не пощастило.

«У фіналі ЛЧ хотів бачити Барселону і Ювентус»

— Зараз збірники переключилися на клубні справи. Твоє «Динамо» втратило шанси на золоті медалі?

— Відіграти 14-очковий гандикап від гірників буде вкрай складно. Втім, ми хочемо перемогти в останніх 10-ти матчах чемпіонату, а очки порахуємо в кінці травня.

— З Ліги чемпіонів «Динамо» вилетіло ще в минулому році. На чиєму боці тепер твої симпатії в цьому турнірі?

— На стороні «Барселони», тому і зараз хотів би побачити її переможцем ЛЧ. Шкода, що у фіналі не зможуть зустрітися «Барселона» і «Ювентус», оскільки ці клуби зіграють в 1/4-й.

— Любов до «Барси» зрозуміла. Мессі, Суарес, Неймар, красивий атакуючий футбол... А чим тобі подобається «Ювентус»?

— Тим, що у туринців немає футболістів такого калібру, як у «Барселоні» і «Реала», тим не менш колектив Массіміліано Алегрі демонструє чудові командні дії. П'ять останніх сезонів «Стара Синьйора» ставала чемпіоном Італії і зараз знову близька до цього титулу. І в Лізі чемпіонів «Ювентус» завжди на виду. А що стосується індивідуальностей, то мені дуже імпонує гра Хуана Куадрадо.

— А в «Барселоні»?

— Луїса Суареса. Хоча б тільки тому, що у нього чудове гольове чуття. Свій момент уругвайський нападник завжди знайде.

— У дитинстві яка в тебе була улюблена команда?

— «Динамо» (Київ).

— А сам з Харкова...

— Не знаю, кому могло не подобатися Динамо кінця 90-х, де працював один з моїх найулюбленіших гравців — Андрій Шевченко.

— На даний момент ти домігся, чого хотів?

— Так. Контракт з «Динамо» я підписав ще в 2012 році. Правда, деякий час довелося пограти в оренді. Але це було корисно. Зараз хочу домагатися високих результатів тільки з «біло-синіми».

— А якби до «Динамо» надійшла пропозиція від «Шахтаря», ти б відмовив?

— А вона і надійшла, коли я грав у харківському спортінтернаті, але я вирішив залишитися вдома. А трохи пізніше мене запросили в «Динамо». Довго я не роздумував (посміхається)...