Віктор Никитюк: «Навіть Валерій Лобановський, прийнявши «Динамо», не обіцяв, що за місяць стануть чемпіонами СРСР»

Футбол України 31 Березня, 18:14 1817
Віктор Никитюк: «Навіть Валерій Лобановський, прийнявши «Динамо», не обіцяв, що за місяць стануть чемпіонами СРСР» | 19-27
Колишній гравець львівських «Карпат» Віктор Никитюк — про гру львівських «Карпат».

Десята позиція навряд чи задовольняє тренерський штаб «Карпат», численних шанувальників клубу і його ветеранів. З одним із них на цю тему поговорив кореспондент «СЭ». Віктор Никитюк, який прийшовши в команду Ернеста Юста в середині 70-их, застав ще плеяду славних володарів Кубка СРСР-1969.

Двічі входив в «армійську річку» Прикарпатського округу - друголіговий СК «Луцьк» та «СКА-Карпати» початку 80-х. Але і сьогодні невідривно стежить за виступами карпатівців.

- Напевно, скромні показники львівського клубу не можна цілком списати на штрафні очки. Адже навіть, подумки їх додавши, не виходить досягти першої шістки. Як думаєте, таке прагнення у гравців було?

- Упевнений, що так. Але і хороші плани необхідно підкріплювати грою. Перше коло проводили з мінімумом досвідчених виконавців. А молоді, як відомо, властива нестабільність. Згадаймо: на старті обіграли «Сталь», потім очко з шести, а далі, на жаль, чотири поразки поспіль. Нехай від «Зірки» пропустили тільки з пенальті. Коли ж повернулася впевненість, потяг пішов. Але сьогодні, претензій до хлопців значно менше.

- Рішення ФІФА про «мінус 6» приймалося в березні минулого року, сьогодні на дворі березень 2017-го. Скидається на анекдот, правда, сумний...

- Там, зрозуміло, був період на апеляцію, а коли минув, вони відклали санкції в рахунок наступного чемпіонату. Знаєте, намагаюся не коментувати кроки керівництва клубу у таких правових моментах, ми ведемо мову про сам футбол. Ясно, що висновки зроблено і нагорі, і в команді. А смішного, згоден, тут не багато. Адже це ще і репутація.

- А що менш болісно - позбавлення очок за борги або заборону на реєстрацію нових футболістів, як сталося з «Волинню»?

- Погано і перше, і друге. Частіше ті інстанції вибирають що-небудь одне. Дивіться - можливість підписувати новачків дозволила «Карпатам» не тільки повернути додому Голодюка і Гуцуляка, але також заявити Гладкого, Філімонова, Дитятьева, Боровика. Колектив виглядає інакше, коли юним є поруч з ким ставати на ноги. По собі знаю, що в сезон дебюту ловив кожне слово Володимира Данилюка, Лева Броварського, Геннадія Лихачова, а як захиснику мені стільки дали Валерій Сирів, Ростислав Поточняк, Іван Герег, Федір Чорба, Остап Савка.

- Наскільки вагомий внесок Олега Дулуба і що конкретно змінив новий тренер?

- Дуже багато, починаючи з ігрової дисципліни, якої бракувало. Люди розійшлися, навіть досвідчений Ігор Худоб'як. Або взяти Гладкого. Бачачи, як людина серйозно працює, не дивуємося практичній віддачі. Причому, навряд чи слід його противоставляти в амплуа форварда Бланко-Лещуку, який перейшов у «Шахтар». Коли налагодилися ігрові зв'язки - стали приходити очки. А тепер всі відзначають, що Ксьонз, Чачуа, Зубейко і раніше були. Правильно - були, але принципово адже йти вперед.

- Тобто, ви вважаєте, що з Дулубом біля керма, «Карпати», ховатися у власних передгір'ях не будуть?

- Якщо ви маєте на увазі перспективу, то її не можна заперечувати. Знову ж таки, потрібна стабільність. Роман Підківка здатний стати сильним воротарем? Безумовно. Якщо не буде зупинятися. Імпонує запрошений Андрієм Шевченком у збірну Микола Матвієнко. З його ігровим мисленням і підприємливістю, тільки й рости. Однак, неможливо виліпити ансамбль за півроку.

Потрібні рік, а краще два, щоб вибудувати всю модель. Навіть Валерій Васильович Лобановський, прийнявши «Динамо», не обіцяв, що за місяць стануть чемпіонами СРСР. Втім, якраз в найближчій першості вони з Олегом Петровичем Базилевичем це і здійснили. Правда, мені довелося провести півтора сезони в динамівському дублі раніше. З нами працювали Михайло Михайлович Коман і Андрій Андрійович Біба. Це до того, що вболівальникам «Карпат» доведеться потерпіти. Але, чому б не піднятися на одну або дві сходинки вже цієї весни?

- Можливо, тоді молодь підстьобували труднощі потрапляння в «основу»?

- Навіть не сумнівайтеся. В Києві взагалі конкуренція була «зіркова». Уявляєте, що означало для мене, 18-річного вихідця з житомирського «Автомобіліста», опинитися поруч з асами. Припустимо, оборона - Вадим Соснихін, Федір Медвідь, Михайло Фоменко, Стефан Решко, Володимир Трошкін, Віктор Матвієнко. Так само і в інших лініях. І одна справа, Олег Блохін, який уже, по суті, закріпився в обоймі головної Олександра Олександровича Севідова, і інша - десяток дуже здібних хлопців, які стукають у двері. Ну і пробитися в «Карпати» вартувало, повірте, приблизно, такої ж праці! Що довелося пережити і Юрію Дубровному, запрошеному трохи раніше, а потім і мені.

- Віктор Іванович, а якщо оцінити «Карпати» у форматі 12-ти учасників, то львів'яни вже не аутсайдери, але ще не міцні середняки?

- Ми цілком можемо без таких визначень обійтися. Тут інше - для прем'єр-ліги це «не те» число клубів. Україна країна не десяти мільйонів жителів, а 42-х. Так що, рано чи пізно доведеться відновлювати ті оптимальні «16», без яких національний чемпіонат виглядає сумно. Пам'ятається, в 1981-му грав за «Кривбас», і де в цьому великому місті тепер великий футбол? Ось про що думається не тільки мені. А львівські традиції такі, що від команди постійно чекають видовищного футболу та гідних місць.