Як повідомляє Depo.Сектор першим бразильським легіонером киян був нападник Леандро Машаду, який перейшов з «Інтернасьоналя» в липні 2002 року. З того часу в клубі «засвітилися» 17 футболістів з бразильською пропискою. Найкращим за статистикою залишається Діого Рінкон (129 матчів 46 голів) та Даніло Сілва (154 матчів 3 голи). Тепер варто зрозуміти, чого більше в дебразилізації київського клубу.
Плюси: Бразильські трансферні кампанії навряд чи можна назвати успішними. З 17 гравців по собі позитивний спогад залишили 6-7 футболістів. І тому якщо зважати на їх зовсім не малу трансферну ціну і вагому зарплату, то рішення президента Суркіса повністю виправдане. Бразильцям для адаптації часто потрібні спеціальні умови, їм важко призвичаїтися до життя в Україні, саме тому в клубах вони часто з'являлися «пачками». Та й це теж часто не вихід, адже створюють свої угрупування і це б'є по мікрокліматі в колективі. Творчих бразильських футболістів на яких можна будувати атаки і на яких дефіцит в Україні зараз заманити в «Динамо» вкрай складно через оптимізацію бюджету і через тривалу війну, а бути відстійником для «третьосортних» футболістів чинному чемпіону країни не личить.
Мінуси: Останніми «Динамо» позбувалося гравців, які каші точно не псували. Це і Мораєс, який раптово чкурнув в Китай, і Даніло Сілва, який, мабуть, був найкращим бразильцем в Києві за весь час. І йшли футболісти якось неочікувано різко, а відтак це виглядає, як раптова можливість позбутися «зайвого рота» чи шарахання в крайнощі. Отака різка дебразилізація та курс на власних вихованців ще й погані тим, що молоді українські футболісти скоро почнуть варитися в «власному соці». Дивлячись на сильного легіонера, виходячи з ним на тренування і матчі, українські таланти прогресували значно б швидше. Та й загалом бразильці у футболі - це свято і феєрія. А тому тепер стає дещо сумно...
То ж чого більше в дебразилізації для «Динамо» однозначно і не скажеш... Кожен вирішує для себе, а все на місце розставить час.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
