«Чесно скажу, що в Україну не хотів їхати. Але в Словенії в тому клубі, де я грав, останні півроку не платили зарплату. У Словенії такий закон в професійному футболі: ти щомісяця маєш сплачувати податки. А якщо зарплати немає, то як бути? В той момент моя гра сподобалась скаутам «Карпат». Треба було думати про своє життя, про фінанси, тому я поїхав грати в Україну. Міг попросити гроші у батьків, але хотів самостійно заробляти.
Я був молодим футболістом, і мені більше підходив технічний футбол. А в чемпіонаті України було багато боротьби. Але тоді там був сильний чемпіонат. Перший рік мені було важко звикнути. Важко було звикнути і до побутового життя. Якщо порівнювати з Європою, то було відчуття, що повернувся на 20 років назад. Мені все здавалось дивним. Але потім адаптувався і до футболу, і до життя. Львів – гарне місто. У мене там залишилися друзі.
В Україні в магазинах були продукти низької якості. Інфраструктура там інша, дороги взагалі... Прилетів до Львова, побачив аеропорт, як у нас вокзал. Подумав: «Що це таке?». Сумки кидали куди попало. Я ніби потрапив в інший світ.
Одного разу, коли у нас була низка невдалих матчів, до нас на тренування прийшли вболівальники. Вони принесли зарізаного барана. Ось так. Там у людей зовсім інший менталітет. Він сильно відрізняється від європейського. До цього теж треба звикнути. В Україні у мене була своя машина зі словенськими номерами. Поліцейські мене постійно зупиняли, щось вигадували, вимагали платити гроші. «Чудили» тільки так! Іноді мене перевіряли на наявність в крові алкоголю. Треба було просто дихнути в обличчя поліцейському. Раніше такого не бачив.
РФПЛ та УПЛ? Думаю, це дуже схожі чемпіонати. Менталітет у футболі України та Росії однаковий. Мені важко назвати якісь відмінності. Тому мені й не треба адаптовуватись у чемпіонаті Росії, тому що чотири роки грав в Україні», – цитує словенця офіційний сайт ФК «Урал».
Хочеш допомогти ЗСУ 🇺🇦?
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
