«Що ми знали про Чорнобиль? Майже нічого. Повірте: оптимістичний тон Валерія Васильовича Лобановського, котрий запевняв західних журналістів, мовляв, не трапилося нічого страшного, не був бравадою. Ми справді вірили запевнянням радянського телебачення. Сьогодні ж мені здається, що матч у Ліоні потрібно було перенести», — так описував події кінця квітня — початку травня 1986-го легендарний захисник «Динамо» Сергій Балтача.
Кажучи про «оптимістичний тон Валерія Васильовича Лобановського», Сергій Павлович мав на увазі ось що: коли збірна команда колишнього СРСР відправилась у Мексику на чемпіонат світу, найбільше, чим цікавилися західні журналісти, — вибухом на Чорнобильській АЕС. На ці запити Лобановський, який тоді очолював як «Динамо», так і радянську збірну, усміхнено відповідав, що нічого страшного не трапилось, а всі побоювання західного суспільства перебільшені.
Відтоді й назавжди залишилося відкритим питання: Валерій Васильович, приспаний кремлівською пропагандою, щиро не знав, яка біда сталася за
Фото стадіону «Авангард» у Прип'яті
2 травня 1986 року, тобто приблизно за тиждень після вибуху на ЧАЕС, київське «Динамо» зіграло в Ліоні фінальний матч Кубка володарів Кубків УЄФА проти мадридського «Атлетико». Цей факт відомий усім, і численні журналісти й історики акцентують на тому, що саме тоді радіоактивна хмара досягла Заходу Європи, тому людям треба було по домівках сидіти, а не йти на футбол. Утім, набагато менше відомий інший факт, і за ним приховано справжню трагедію. Звертаємо увагу на цей матч:
«ДИНАМО» (КИЇВ) — «СПАРТАК» (МОСКВА) — 2:1 (2:0).
27 квітня 1986 року. 19:00. Київ. Республіканський стадіон. +16С. 82 000 глядачів.
Арбітр: Кузнєцов (Омськ).
«Динамо»: Чанов, Безсонов, Балтача, Кузнєцов О., Дем’яненко, Яремчук, Яковенко, Заваров, Рац, Євтушенко (Щербаков, 68), Бєланов (Баль, 85). Тренер: Лобановський.
«Спартак»: Дасаєв, Морозов, Кузнєцов Б., Хидіятуллін, Бубнов, Латиш (Шалімов, 85), Кузнєцов Є., Волгін, Новиков (Суслопаров, 65), Черенков, Родіонов. Тренер: Бєсков.
Голи: Яковенко (17), Бєланов (22, пенальті) — Родіонов (86).
Як можна було призначати футбольний матч союзного чемпіонату наступного дня після вибуху на ЧАЕС?! Тим паче настільки рейтинговий поєдинок… На наступні кілька тижнів футбольне життя в СРСР завмерло.
Фото з матчу 27 квітня 1986 року «Динамо» (Київ) — «Спартак» (Москва).
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
