Для «Ювентуса» півфінал Ліги чемпіонів виявляється, очевидно, своєрідним пунктом привалу. Можна присісти, перевести подих і відновити сили після одного ривка – і перед іншим ривком. Ривки для «Ювентуса» – це іспанські гранди. «Барселона» вже була подолана у чвертьфіналі, «Реал» очікуватиме на «Ювентус» у фіналі.
«Монако» не міг нічого вдіяти. У Леонарду Жардіма – хороша команда, але вона занадто молода для того, аби тягатися з тактичним гуру Массіміліано Аллегрі. Нинішній «Ювентус» – це, мабуть, ідеал тактичної виучки і мобільності. Це незалежна і самодостатня команда, в якій погоду роблять не особистості. Це той випадок, коли команда відображає первинну сутність футболу як командної гри.
«Ювентус» так вміло варіював тактикою на різних ділянках поля, під час різних ігрових фаз і протягом усього ігрового часу, що «Монако» банально не отримав найменшої можливості для продукування свого улюбленого тотального, швидкісного футболу. Монегаски були позбавлені простору, а проходити насичений захист позиційними атаками команда Жардіма вміє не найліпшим чином. На попередніх стадіях французи не йшли у лобове зіткнення. Вони брали, швидше, хитрістю. Зараз же«Ювентус» змусив суперника йти на таран. Потужності для такої гри у «Монако» виявилося недостатньо.
Обидва півфінальних матчі-відповіді перетворюються на формальність. Це буде своєрідний розігрів перед фіналом. Фіналом, який обіцяє бути нетривіальним.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
