Перемігши у поєдинку 28-го туру луганську «Зорю», донецький «Шахтар» вдесяте в історії здобув звання найсильнішої команди України. Тож з наступного сезону над емблемою «гірників» на їхній ігровій формі має з’явитися почесна зірочка. Більше титулів – 15 – лише в головного конкурента «помаранчево-чорних», київського «Динамо». Окрім цих команд, чемпіонство у прем’єрному сезоні здобувала лише сімферопольська «Таврія».
Гарна традиція існує в Національній баскетбольній асоціації – усі гравці команди-переможниці отримують чемпіонські персні. У футболі звичаї трохи інші. Але якщо б за чемпіонські титули дарували персні, то Олександру Шовковському, котрий торік став чемпіоном учотирнадцяте в кар’єрі, для перснів забракло б пальців обох рук, тоді як Владислав Ващук саме до десяти титулів найсильнішого в країні й причетний.
Відразу зазначу, що обраний при підрахунках метод – суб’єктивний. До тих 311-ти футболістів, які потрапили у цей список, увійшли всі гравці, котрі провели у складі чемпіонської команди протягом переможного чемпіонату бодай один поєдинок. Звичайно, ця версія умовна, адже не кожен з перелічених нижче футболістів отримав чемпіонські жетони. Деякі гравці виходили на поле лише у поєдинках без турнірної ваги або в зустрічах, у яких тренери виставляли експериментальні склади.
Втім, варіант з визначенням чемпіонів саме за участю в матчах вважаю найприйнятнішим з усіх точок зору. Бо гравець, котрий був у обоймі команди, долучився до загального успіху бодай тим, що створював конкуренцію і виступав спаринг-партнером для номінальних представників основи. Не дарма ФІФА та УЄФА вручають за підсумками змагань нагороди навіть тим футболістам, які на поле не виходили взагалі. Інша річ, що в українському футболі, вручаючи чемпіонські медалі навіть особистим охоронцям власників клубів, пішли ще далі й цим справжню ціну нагороди суттєво нівелювали. Можливо, ось цей список саме для того й потрібен, щоб відзначати людей за футбольними заслугами, а не критерієм вірності перед клубним керівництвом.
Станом на 6 травня 2017 року кількість футболістів, які грали за 26 чемпіонських колективів, сягнула позначки 311.
9 нових чемпіонів
У сезоні 2016/17 свої перші титули здобули відразу 9 футболістів: Марлос, Віктор Коваленко, Іван Ордець, Богдан Бутко, Максим Малишев, Андрій Борячук, Андрій Тотовицький, Олександр Зубков і Густаво Бланко Лещук.
Звичайно, до завершення сезону португальський наставник «гірників» Паулу Фонсека, для якого то був перший український чемпіонат в кар’єрі, може цей список розширити. Скажімо, не провів упродовж чемпіонату-2016/2017 жодного матчу легендарний в усіх розуміннях Василь Кобін. Якщо пан Фосека його все ж задіє, Василь стане 6-разовим чемпіоном України на рівні з Жадсоном, Фернандіньо, Луїсом Адріано, Олександром Кучером і Ярославом Ракицьким.
Цікаво, що гравців, які здобували титули в складі різних команд, за весь цей період було лише троє. Олександр Головко, ставши чемпіоном-1992 як футболіст «Таврії», потім ще 8 разів тріумфував у складі «Динамо». Володимир Єзерський у сезонах 1998/1999 і 1999/2000 вигравав золото у складі киян, а в сезоні 2007/2008 став найсильнішим у державі вже як представник «Шахтаря».
Проте найунікальнішою в цьому контексті є історія воротаря Олександра Рибки. Своє перше чемпіонство він здобув у сезоні-2006/2007 у складі «Динамо» Анатолія Дем’яненка. Потім, опинившись транзитом через столичну «Оболонь» у «Шахтарі», друге золото в сезоні 2011/2012 виграв за «гірників». Далі, після допінг-скандалу було повернення до Києва і ще 2 чемпіонства в сезонах 2014/2015 і 2015/2016.
Всі чемпіони України (всього – 311)
14 – Олександр Шовковський
10 – Владислав Ващук
9 – Олександр Головко, Сергій Ребров, Юрій Дмитрулін, Даріо Срна
8 – Валентин Белькевич, В’ячеслав Шевчук, Томаш Хюбшман
7 – Олег Лужний, Сергій Федоров, Віталій Косовський, Дмитро Михайленко, Андрій Гусін, Олександр Хацкевич, Андрій Несмачний, Дмитро Чигринський, Разван Рац, Андрій Пятов
6 – Павло Шкапенко, Сергій Шматоваленко, Максим Шацьких, Жадсон, Олексій Гай, Фернандіньо, Луїс Адріано, Олександр Кучер, Ярослав Ракицький
5 – Віктор Леоненко, Андрій Шевченко, Юрій Калитвинцев, Василь Кардаш, В’ячеслав Кернозенко, Флорін Чернат, Маріуш Левандовскі, Джуліус Аґахова, Олег Гусєв, Вілліан, Ілсіньо, Дуґлас Коста, Алекс Тейшейра, Василь Кобін, Едуардо, Тарас Степаненко, Сергій Кривцов
4 – Сергій Мізін, Юрій Максимов, Сергій Беженар, Сергій Коновалов, Олег Венглинський, Олександр Радченко, Кахабер Каладзе, Алєксєй Герасименко, Ґоран Ґавранчіч, Олексій Бєлік, Дмитро Шутков, Тіберіу Ґіоане, Бадр ель-Каддурі, Артем Мілевський, Ґоран Сабліч, Олександр Алієв, Іґор Дуляй, Олександр Рибка, Артем Кравець, Дентіньо
3 – Сергій Ковалець, Володимир Шаран, Андрій Анненков, Дмитро Топчієв, Андрій Хомин, Ігор Кутепов, Андрій Ковтун, Євген Похлєбаєв, Ігор Костюк, Олександр Кирюхін, Артем Яшкін, Сергій Серебренников, Володимир Єзерський, Ґеорґі Пеєв, Олександр Мелащенко, Анатолій Тимощук, Андрій Воробей, Богдан Шуст, Діоґо Рінкон, Айїла Юссуф, Брандао, Звонімір Вукіч, Чіпріан Маріка, Руслан Фомін, Олександр Гладкий, Костянтин Кравченко, Андрій Ярмоленко, Микола Морозюк, Олександр Чижов, Генріх Мхітарян, Тайсон, Алан Патрік, Ісмаїлі, Євген Селезньов
2 – Віталій Пономаренко, Віталій Мінтенко, Юрій Грицина, В’ячеслав Хруслов, Андрій Зав’ялов, Анатолій Безсмертний, Олександр Призетко, Михеїл Джишкаріані, Максим Деменко, Владислав Прудиус, Сергій Скаченко, Сергій Леженцев, Микола Волосянко, Володимир Маковський, Олександр Косирін, Сергій Кормільцев, Денис Онищенко, Ґеорґій Деметрадзе, Ласло Боднар, Віталій Лисицький, Даніель Флоря, Алєксєй Бахарєв, Єрко Леко, Віталій Рева, Олександр Яценко, Клебер, Маріс Верпаковскіс, Франселіно Матузалем, Елано Блумер, Флавіус Стойкан, Ян Лаштувка, Космін Беркеуан, Тарас Михалик, Мілош Нінковіч, Карлос Корреа, Родріґо, Віталій Мандзюк, Олег Допілка, Олексій Полянський, Микола Іщенко, Віталій Віценець, Рустам Худжамов, Антон Каніболоцький, Едуард Соболь, Дмитро Гречишкін, Майкон, Міґел Велозу, Віторіну Антунеш, Александар Драґовіч, Домаґой Віда, Сергій Сидорчук, Денис Гармаш, Даніло Сілва, Сергій Рибалка, Віталій Буяльський, Євген Хачеріді, Лукаш Теодорчик, Юнес Беланда, Євген Макаренко, Фред, Бернард, Факундо Феррейра, Веллінґтон Нем
1 – Сергій Гладишев, Олег Колесов, Андрій Опарін, Микола Турчиненко, Юрій Гудименко, Владислав Новіков, Сергій Шевченко, Ігор Волков, Сергій Андреєв, Відмантас Вишняускас, Юрій Гетиков, Сефер Алібаєв, Сергій Воронежський, Толят Шейхаметов, Дмитро Смирнов, Олександр Кунденок, Юрій Михайлус, Марат Мулашев, Дмітрій Гуленков, Сергій Єсін, Анатолій Дем’яненко, Вальдемарас Мартінкенас, Ахрік Цвейба, Сергій Заєць, Іґорс Панкратьєвс, Павло Яковенко, Андрій Алексаненков, Степан Беца, Микола Зуєнко, Ерванд Сукіасян, Віктор Бєлкін, Олег Волотьок, Юрій Мороз, Валерій Воробйов, Насер Аль-Сюги, Сергій Баланчук, Матвій Николайчук, Олексій Антюхін, Віталій Самойлов, Сергій Доценко, Володимир Ковалюк, Михайло Маковський, Сергій Черняк, Раміз Мамедов, Роман Максимюк, Юрій Целих, Владімір Кузьмічов, Геннадій Мороз, Ілля Близнюк, Михайло Старостяк, Геннадій Зубов, Ассан Ндіайє, Сергій Попов, Маріан Аліуце, Айзек Окоронкво, Сергій Ателькін, Дайнюс Ґлевецкас, Андрій Конюшенко, Войцех Ковалевскі, Юрій Вірт, Євген Бредун, Олег Пестряков, Олександр Олексієнко, Віталій Абрамов, Муамер Вуґдаліч, Іґор Ґюзелов, Даніель Киріце, Предраґ Оцокольїч, Лакі Ідахор, Леандро Машаду, Ігор Скоба, Руслан Бідненко, Сергій Корніленко, Морі Алессандро, Періца Оґнєновіч, Едґарас Чеснаускіс, Жоао Батіста, Стіпе Плетикоса, Адріан Пуканич, Ненад Лалатовіч, Дмитро Молдован, Сарайва Іван, Денис Кулаков, Толґа Сейхан, Жозе Апаресідо Леонардо, Ігор Коротецький, Мар’ян Марковіч, Руслан Ротань, Родолфо, Демба Туре, Балаш Фаркаш, Кахабер Аладашвілі, Давіт Імедашвілі, Тарас Луценко, Отар Марцваладзе, Денис Олійник, Андрєй Єщенко, Володимир Лисенко, Вадим Мілько, Віталій Федорів, Крістіано Лукареллі, Нері Кастільо, Володимир Прийомов, Сергій Ткаченко, Оґнєн Вукоєвіч, Ісмаель Банґура, Бетао, Станіслав Богуш, Роман Єременко, Папа Діакате, Малхаз Асатіані, Роман Зозуля, Сергій Кравченко, Олександр Романчук, Франк Теміле, Марсело Морено, Бруно Ренан, Роман Ємельянов, Марко Девіч, Фернандо, Олександр Воловик, Жермейн Ленс, Роман Безус, Дьємерсі Мбокані, Владислав Калитвинцев, Микита Бурда, Бенуа Тремулінас, Євген Селін, Євген Чумак, Олександр Андрієвський, Богдан Михайличенко, Жуніор Мораєш, Дерліс Ґонсалес, Радослав Петровіч, Сергій М’якушко, Олександр Яковенко, Павло Оріховський, Артем Бесєдін, Артур Рудько, Микита Корзун, Марлос, Віктор Коваленко, Іван Ордець, Богдан Бутко, Максим Малишев, Андрій Борячук, Андрій Тотовицький, Олександр Зубков, Густаво Бланко Лещук
Чемпіони-легіонери
Бразилець Марлос і аргентинець Густаво Бланко Лещук стали 132-м і 133-м причетними до здобуття своїми командами титулів чемпіонів України іноземцями. Але то їхнє локальне досягнення. Історичної позначки цьогоріч досяг капітан «гірників» Даріо Срна, для якого нинішнє золото – 9-те в кар’єрі. Тим самим, хорватський старожил обійшов за кількістю титулів білоруса Валентина Белькевича і чеха Томаша Хюбшмана. Більше за Даріо чемпіоном України з легіонерів не був ніхто.
Взагалі, найскладніше нині ідентифікувати тих іноземців, які виступали в Україні на зорі незалежних чемпіонатів. Після розпаду СССР кожен колишній громадянин однієї шостої суходолу мав змогу обирати паспорт на власний розсуд. Дарма, що потім ці паспорти мінялися по кілька разів, як ось у випадку з капітаном «Динамо» початку 90-х років Ахріком Цвейбою. За час своєї кар’єри він встиг пограти відразу за чотири різних збірних – СССР/СНГ, України, Грузії та Росії. Дехто додає до цього переліку ще й сепаратистську команду Абхазії, однак не думаю, що маючи таке ж лихо на своїй території, маємо реагувати на різні збіговиська, які схожі з нашими «лугандонами».
Легіонери, які ставали чемпіонами України (всього – 133)
9 – Даріо Срна (Хорватія)
8 – Валентин Белькевич (Білорусь), Томаш Хюбшман (Чехія)
7 – Олександр Хацкевич (Білорусь), Разван Рац (Румунія)
6 – Максим Шацьких (Узбекистан), Жадсон (Бразилія), Фернандіньо (Бразилія), Луїс Адріано (Бразилія)
5 – Флорін Чернат (Румунія), Маріуш Левандовскі (Польща), Джуліус Аґахова (Ніґерія), Вілліан (Бразилія), Ілсіньо (Бразилія), Дуґлас Коста (Бразилія), Алекс Тейшейра (Бразилія), Едуардо (Хорватія)
4 – Кахабер Каладзе (Грузія), Алєксєй Герасименко (Росія), Ґоран Ґавранчіч (Сербія), Тіберіу Ґіоане (Румунія), Бадр ель-Каддурі (Марокко), Ґоран Сабліч (Хорватія), Іґор Дуляй (Сербія), Дентіньо (Бразилія)
3 – Артем Яшкін (Росія/Україна), Сергій Серебренников (Росія/Україна), Ґеорґі Пеєв (Болгарія), Діоґо Рінкон (Бразилія), Айїла Юссуф (Ніґерія), Брандао (Бразилія), Звонімір Вукіч (Сербія), Чіпріан Маріка (Румунія), Генріх Мхітарян (Вірменія), Тайсон (Бразилія), Ісмаїлі (Бразилія), Алан Патрік (Бразилія)
2 – Михеїл Джишкаріані (Грузія), Максим Деменко (Росія), Володимир Маковський (Білорусь), Сергій Кормільцев (Росія/Україна), Ґеорґій Деметрадзе (Грузія), Ласло Боднар (Угорщина), Даніель Флоря (Румунія), Алєксєй Бахарєв (Росія), Єрко Леко (Хорватія), Флавіус Стойкан (Румунія), Франселіно Матузалем (Бразилія), Елано Блумер (Бразилія), Ян Лаштувка (Чехія), Космін Беркеуан (Румунія), Клебер (Бразилія), Маріс Верпаковскіс (Латвія), Карлос Корреа (Бразилія), Родріґо (Бразилія), Мілош Нінковіч (Сербія), Майкон (Бразилія), Міґел Велозу (Португалія), Віторіну Антунеш (Португалія), Александар Драґовіч (Австрія), Домаґой Віда (Хорватія), Даніло Сілва (Бразилія), Лукаш Теодорчик (Польща), Юнес Беланда (Марокко), Фред (Бразилія), Бернард (Бразилія), Факундо Феррейра (Аргентина), Веллінґтон Нем (Бразилія)
1 – Юрій Гудименко (Киргизстан/Україна), Сергій Андреєв (Росія/Узбекистан), Відмантас Вишняускас (Литва), Юрій Гетиков (Росія), Сефер Алібаєв (Узбекистан/Україна), Марат Мулашев (Росія), Дмітрій Гуленков (Росія), Вальдемарас Мартінкенас (Литва), Ахрік Цвейба (Грузія/Росія/Україна), Іґорс Панкратьєвс (Литва), Ерванд Сукіасян (Вірменія), Насер Аль-Сюги (Кувейт), Михайло Маковський (Білорусь), Раміз Мамедов (Росія), Владімір Кузьмічов (Росія), Ассан Ндіайє (Сенеґал), Маріан Аліуце (Румунія), Айзек Окоронкво (Ніґерія), Дайнюс Ґлевецкас (Литва), Войцех Ковалевскі (Польща), Віталій Абрамов (Росія), Муамер Вуґдаліч (Словенія), Іґор Ґюзелов (Македонія), Даніель Киріце (Румунія), Предраґ Оцокольїч (Сербія), Лакі Ідахор (Ніґерія), Леандро Машаду (Бразилія), Сергій Корніленко (Білорусь), Морі Алессандро (Бразилія), Періца Оґнєновіч (Сербія), Едґарас Чеснаускіс (Литва), Жоао Батіста (Бразилія), Стіпе Плетикоса (Хорватія), Ненад Лалатовіч (Сербія), Сарайва Іван (Бразилія), Толґа Сейхан (Туреччина), Жозе Апаресідо Леонардо (Бразилія), Мар’ян Марковіч (Сербія), Родолфо (Бразилія), Демба Туре (Сенеґал), Балаш Фаркаш (Угорщина), Кахабер Аладашвілі (Грузія), Давіт Імедашвілі (Грузія), Отар Марцваладзе (Грузія), Андрєй Єщенко (Росія), Крістіано Лукареллі (Італія), Нері Кастільо (Мексика), Оґнєн Вукоєвіч (Хорватія), Ісмаель Банґура (Ґвінея), Бетао (Бразилія), Роман Єременко (Фінляндія), Папа Діакате (Сенеґал), Малхаз Асатіані (Грузія), Франк Теміле (Ніґерія), Марсело Морено (Болівія), Бруно Ренан (Бразилія), Роман Ємельянов (Росія), Фернандо (Бразилія), Джермейн Ленс (Нідерланди), Дьємерсі Мбокані (Конґо), Бенуа Тремулінас (Франція), Жуніор Мораєш (Бразилія), Дерліс Гонсалес (Параґвай), Радослав Петровіч (Сербія), Микита Корзун (Білорусь), Марлос (Бразилія), Густаво Бланко Лещук (Аргентина)
Географія чемпіонів за країнами (всього – 36)
183 – Україна
34 – Бразилія
16 – Росія
9 – Румунія, Сербія
8 – Грузія
7 – Хорватія
6 – Білорусь
5 – Литва, Ніґерія
3 – Польща, Сенеґал, Узбекистан
2 – Аргентина, Вірменія, Марокко, Португалія, Угорщина, Чехія
1 – Австрія, Болгарія, Болівія, Ґвінея, Італія, Киргизстан, Конґо, Кувейт, Латвія, Македонія, Мексика, Нідерланди, Параґвай, Словенія, Туреччина, Фінляндія, Франція
Тренери-чемпіони
Паулу Фонсека став першим португальцем і лише четвертим іноземцем в історії, під орудою якого команди ставали чемпіонами України.
Сергій Ребров, який приводив киян до чемпіонств у двох попередніх сезонах – лише другий в історії наставник, якому вдалося виграти чемпіонат України у статусах гравця і головного тренера. Виходить, що в загальній складності Сергій Станіславович вигравав чемпіонство 11 разів. До Реброва ігрове чемпіонське досягнення зумів на тренерській лаві повторити Анатолій Дем’яненко.
Зазначу, що серед 16-ти тренерських прізвищ у чемпіонському реєстрі згадані усі ті наставники, які працювали з командами протягом «золотих сезонів». Тому й вийшло, що Йожеф Сабо, провівши повноцінно на чолі «Динамо» лише два чемпіонати, реально попрацював біля керма «біло-синіх» у п’яти чемпіонських сезонах, тобто стільки ж, скільки й Валерій Лобановський. То за умови, що в чемпіонаті-1992/1993 Йожеф Йожефович керував командою в статусі виконувача обов’язки наставника лише у двох матчах, а в 1996/1997-му передав «Динамо» Лобановському під час зимового антракту.
Тренери-чемпіони України (всього – 16)
8 – Мірча Луческу
5 – Йожеф Сабо, Валерій Лобановський
2 – Михайло Фоменко, Олексій Михайличенко, Сергій Ребров
1 – Анатолій Заяєв, Анатолій Пузач, Микола Павлов, Володимир Онищенко, Невіо Скала, Віктор Прокопенко, Валерій Яремченко, Анатолій Дем’яненко, Юрій Сьомін, Паулу Фонсека
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
