Про «Монако»
Розкрию секрет. Десь на 30-й хвилині матчу «Монако» з «Манчестер Сіті» відправив повідомлення одному з наших директорів. Написав, що «Монако» дуже сильний і може дійти до фіналу. Це має продемонструвати, наскільки ми поважаємо «Монако». Це вибухова, фізично міцна команда з сильними гравцями і великим досвідом. Вона показує атакуючий, енергійний футбол. Якщо хочемо отримати ще один шанс на перемогу в Лізі чемпіонів, то повинні подолати перешкоду, яке за своєю складністю можна порівняти з сутичкою з «Барселоною».
Про свої 39
Нападник «Монако» Кіліан Мбаппе народився в грудні 1998 року. Я тоді вже зіграв на чемпіонаті світу у Франції! Один із позитивних моментів такої довгої кар'єри в тому, що ти граєш проти дітей, які ще не народилися, коли ти вже щосили грав. Якось я задумався, що зумів зустрітися на полі з представниками майже трьох поколінь. Коли починав, на поле як і раніше виходили гравці, які народилися в кінці 50-х і в 60-х, а зараз, коли закінчую, грають хлопці нульових. Це величезний період часу! Приємно усвідомлювати, що зараз граю з майбутніми Мессі, Роналду і Неймаром... Років через 10, коли буду вже відпочивати якийсь час, вони утвердяться в статусі справжніх суперзірок, а я буду згадувати, як грав із ними на зорі їхньої кар'єри.
Про бажання відігратися за колишні невдачі
Безперечно, хочу відігратися за поразку в берлінському фіналі [від «Барселони» в 2015 році]. Ще я повинен поквитатися за фінал в Манчестері у 2003-му [тоді «Ювентус» програв «Мілану» по пенальті]. З роками моя мотивація тільки підвищилася.
У 2015-му ми програли фінал, коли «Барселона» була притиснута до канатів. Ми пропустили практично на контратаці: Мессі пробив по воротах, я відбив м'яч, Суарес добив.
Поразка по пенальті в 2003 році було дуже болючою, але тоді мені було всього 25, і я залишався спокійним, тому що був переконаний, що попереду ще багато перемог. Це юнацький ентузіазм. Я був такий близький до перемоги в тому матчі: міланці не забили три пенальті. Два з них я відбив. Але дивні речі трапляються. Значить, не судилося. Значить, ми були недостатньо хороші. В кінцевому рахунку нагороду отримує той, хто більше її заслуговує.
Після матчу-відповіді з «Барселоною» в цьому сезоні я, звичайно, був щасливий, але не дуже святкував, бо розумію, що після певної точки ти або виграєш трофей, або залишаєшся розчарованим. Я вже багато разів розчаровувався. Тому хочу дочекатися перемоги, щоб як слід відсвяткувати.
Про значення тріумфу в Лізі чемпіонів
Це багато чого б значило для мене. Ця перемога принесла б мені найбільшу радість поряд з золотом чемпіонату світу [в 2006 році] і стала б свого роду нагородою - кінцем шляху, який був прокладений хоробрістю, впертістю і важкою роботою. Я завжди хотів виграти Лігу чемпіонів і не сумнівався, що зможу зробити це разом з моєю командою, колегами, уболівальниками. Було б чудово. Можемо поговорити про це пізніше, якщо це трапиться.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
