- 90 років - чудовий вік, самий розквіт! Це не Англія, де ще в 1963 році святкували сторіччя, і не новостворений клуб. Золота середина, в якій об'єднані досвід і стабільність, та й силоньки залишилися. Зрілий вік!
- У 1967 році «Динамо» стало чемпіоном, акурат на своє 40-річчя. Як святкували?
- (сміється) А ось це якраз стерлося з пам'яті. Чудово пам'ятаю матчі, гравців, переповнені трибуни, які нас довго не відпускали до роздягальні. Була ейфорія перемоги в дуже сильному чемпіонаті, відчуття чудово виконаної роботи. Ми піднесли клубу подарунок - у ювілей стали чемпіоном. Що ще може бути краще?
- В який період історії у «Динамо» була найсильніша команда?
- Напевно, в період з 1965 по 1969 роки. Тоді було закладено ігровий почерк «Динамо» на десятиліття вперед. Ми привчили вболівальників до перемог, до чемпіонських трофеїв. Та й колектив у Києві підібрався що треба! На такий тисячами ходили глядачі, саме тоді «Динамо» завоювало серця мільйонів уболівальників по всьому світу.
- Як одна з найзнаковіших фігур серед нападників «Динамо», кого вважаєте найкращим серед гравців свого амплуа?
- О, таких багато, в усі часи у команди були класні забивні форварди. А найкращі, ви їх і самі знаєте, їхні ім'я не сходять з язиків - Олег Блохін, Віктор Каневський, Андрій Шевченко, Андрій Біба, Анатолій Бишовець і багато інших.
- А швидкий, технічний, моторний, гроза воротарів 60-х Віталій Хмельницький? Від такого нападника напевно сьогодні Сергій Ребров не відмовився б...
- Не люблю порівнювати покоління. Я в ті часи намагався приносити славу «Динамо», тепер це покликані робити молоді гравці. Можу лише побажати, щоб у них це вийшло краще, ніж у нас. Буду цьому щиро радий!
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
