Олександр Шовковський: «Лобановський був джерелом знань, які допомагали в житті, побуті, спілкуванні»

Динамо Київ 13 Травня, 15:24 1187
Олександр Шовковський: «Лобановський був джерелом знань, які допомагали в житті, побуті, спілкуванні» | 19-27
У суботу відбулося вшанування не тільки пам'яті Валерія Лобановського, а й усіх видатних динамівців, які творили славну історію клубу, але яких зараз вже немає поруч з нами.

Вшановуючи пам'ять великого метра біля його пам'ятника на стадіоні «Динамо», в недавньому минулому воротар нашої команди Олександр Шовковський поділився своїми спогадами про Валерія Васильовича:

- Історію київського «Динамо» ми можемо розбити на кілька етапів. Один з них, безперечно, пов'язаний з фігурою Валерія Лобановського. Його вміння передбачати майбутнє, будувати стратегію гри на основі того напрямку, в якому розвивався футбол, давало свої результати і приносило плоди. Всі найбільші, найвідоміші перемоги і трофеї, вписані в історію «Динамо», в основному, пов'язані, з Валерієм Лобановським. Думаю, це Особистість, яка буде йти з «Динамо» по життю завжди. На мій превеликий жаль і розчарування всіх уболівальників, доводиться говорити про це в минулому часі. Це історія клубу, яка ніколи не повинна бути забута. Лобановський буде живий в наших серцях до тих пір, поки ми про нього пам'ятаємо. Тому історію клубу і цієї великої людини, одного з кращих тренерів в історії сучасного футболу, потрібно знати і передавати з покоління в покоління. Повинні бути написані книги, причому, не тільки про перемоги, а й про те, як він думав, якими критеріями оперував, чим керувався, чому брав такі рішення в тих чи інших ситуаціях. Адже Валерій Васильович був просто джерелом знань, які допомагали не тільки на футбольному полі, але і в житті, побуті, спілкуванні за межами футболу, з журналістами. Він завжди розмежовував інформацію, яка повинна залишитися в роздягальні, і та, яка для публіки. Це дуже делікатний підхід, який ми у нього переймали. На жаль, залишається все менше і менше його сучасників, які працювали разом з ним.

- Історію «Динамо» часто розбивають на три «золотих» покоління: 1975 го, 1986-го та 1998-1999-го років. Яке з них, на ваш погляд, було найкращим?

- Вважаю, порівнювати покоління - невдячне заняття. Кожен вважає своє покоління більш сильним. Всі вони - частина історії клубу «Динамо» Київ, і все варті уваги.

- Як ви дізналися про те, що Валерій Лобановський пішов з життя?

- Я в той момент був на футбольному полі. Потім вся команда перебувала в дуже пригніченому, полудепрессівном стані, чекаючи новин. Стежили за розвитком подій, чи вдасться лікарям вивести його з того стану. Для нас всіх це був величезний шок, після якого ми ще довго не могли прийти до тями.

- «Динамо» виповнилося 90 років. Поясніть для молодшого покоління, чому цей клуб вважається великим?

- Сам той факт, що нашому клубу 90 років, вже свідчить про те, що він з великою історією, що оформився і відбувся. Це найуспішніший клуб пострадянському просторі. Команда «Динамо» завоювала найбільше медалей в чемпіонаті Радянського Союзу, двічі виграла Кубок Кубків і Суперкубок УЄФА. Словом, історія клубу говорить сама за себе.

- Якщо ви коли-небудь почнете тренерську кар'єру, чи можна буде вас назвати учнем Лобановського? Наскільки актуальними будуть його методи і принципи?

- Тут ключове слово «якщо». Учнем - навряд чи, послідовником - тим більше. Але одне можу сказати точно: якщо я все ж піду по стопах Лобановського, то дуже багато його ідей і думок буду впроваджувати в свою роботу.