Пропонуємо вибірку з можливих кандидатів на пост головного тренера «біло-синіх»:
Леонід Кучук. При всій повазі до каменської «Сталі», Леонід Кучук може з легкістю покинути пост головного тренера команди. Звичайно, якщо дану посаду запропонує йому президент «Динамо» - Ігор Суркіс. В активі Кучука гідні досягнення в Україні ще за добрих часів київського «Арсеналу», коли столичний клуб пробився в Лігу Європи. Однак після цього почалися проблеми з фінансуванням у киян і білорус відправився підкорювати Росію, де двічі очолював «Кубань» та одного разу московський «Локомотив».
З «Кубанню» Кучук з першого ж сезону пробився у єврокубки, зайнявши п'яте місце у конкурентній РФПЛ. З «Локо» білорус здобув «бронзу» чемпіонату Росії вперше з 2006 року, і вже після конфлікту з президентом клубу Ольгою Смородською, таки покинув столичний клуб.
Повернення тренера в «Кубань» знову стало феєричним, адже Леонід Кучук вивів команду у фінал Кубка Росії, де він поступився злощасному «Локо».
Для «Динамо» Кучук став би хорошим варіантом, адже за нього говорять клубні досягнення при нестабільному фінансуванні та постійних стресових ситуаціях. В київському клубі зараз зроблений акцент на українців, з якими білорус зможе знайти спільну мову та налаштувати на конкретний матч. Тим більше, що досвід єврокубкових матчів у Леоніда Станіславовича присутній.
Олег Кононов. Ще один білоруський наставник стоїть в черзі на вакантну посаду київського гранду. Футбольна біографія Кононова дещо схожа з кар'єрою Кучука. В них переплітаються український та російський чемпіонати, участь у єврокубках з середняками змагань.
«Карпати» Кононова запам'яталися яскравою контратакуючою грою, організованим захистом та відмінною атмосферою у роздягальні. Погодьтесь, щоб зберегти важливі футбольні чесноти з власником львівського клубу - Петром Димінським напрочуд важко. І в цьому аспекті білорус зробив практично неможливе - посів з «Карпатами» в конкурентному чемпіонаті двічі поспіль єврокубкове п'яте місце.
На Росії в Кононова також пішло «як по маслу» - вперше в історії з клубом пробився в єврокубки та здобув «бронзу» чемпіонату, а також вийшов у фінал Кубка Росії. Таким досягенням можна лише позаздрити новачку Прем'єр-ліги.
«Динамо» потрібно задуматись над кандидатурою Олега Георгійовича, адже в єрокубковій історії динамівцям вже давно немає чим похизуватись, а досвід Кононова може посприяти прориву у єврозмаганнях.
Олександр Хацкевич. Третій білорус у нашому списку. Відверто кажучи, в Хацкевича взагалі немає футбольних досягнень в порівнянні з його співвітчизниками.
Олександр Миколайович очолював молодіжку «Динамо», а пізніше його запросили у національну команду Білорусі, з якої безславно був звільнений через два роки.
Основним аргументом Хацкевича у суперечці за посаду головного тренера, може бути лише «динамівське серце», яким так любить пишатися керівництво столичного клубу. Також не останнім фактором може стати знання всієї «кухні» «Динамо» зсередини, в якій білорус «варився» все своє свідоме футбольне життя.
Мирон Маркевич. Недаремно Мирона Богдановича вважають найуспішнішим вітчизняним тренером. Його робота принесла вражаючі плоди з «Карпатами», «Металістом» і насамперед з «Дніпром», з яким українець дійшов до фіналу Ліги Європи в сезоні 2014/2015 років.
Запам'ятався і демарш Мирона Богдановича зі збірною України, коли тренер покинув команду у непростий період.
Єдиним фактом, що грає проти Маркевича у змаганні за посаду головного тренера «Динамо» - це марні сподівання на феєричні трансфери, з якими можна змагатись за серйозні результати у чемпіонаті та Європі. З латиноамериканцями «Металіста» та «Дніпра» Мирон Богданович гідно виступав у Лізі Європи, а президент «Динамо» навряд чи готовий на суттєві трати у складний період.
Український наставник неодноразово наголошував, що готовий очолити серйозний проект, можливо, востаннє у кар'єрі. Чи є «Динамо» на даний момент тим серйозним проектом - питання риторичне.
Віктор Скрипник. Поки безробітний, але амбітний молодий тренер, може знайти своє місце у столичному клубі. Головним досягенням Скрипника, як тренера - це вдала боротьба за виживання в Бундеслізі сезону 2015/2016. Погодьтесь, що в такому конкурентному чемпіонаті при обмеженому фінансуванні - це таки досягнення для українця. Мінусами для вибору Скрипника головним тренером «Динамо» можуть стати відсутність досвіду виступів у єврокубках, адже київський клуб завжди ставив єврозмагання на перший план.
Також Віктор Скрипник, проживаючи в Німеччині, обжився німецьким менталітетом, а українські реалії дещо відрізняються від європейських. Це розуміє й Ігор Суркіс, якому буде важко утримувати молодого наставника в «ручному режимі».
Як бачимо, достойних кандидатів лише з пострадянського простору є вдосталь, не беручи до уваги тренерів з Європи. А відповідь на основне питання: «Хто очолить народну команду України» - взнаємо вже душе швидко. Ігор Михайлович, не підведіть хоча б цього разу.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
