Це призначення викликало подив, від цього рішення віяло неоднозначністю з самого першого дня. «Зеніт» – заможний, авторитетний, іменитий клуб, очолити який згодяться чимало тренерів з європейським іменем. Чому після Віллаш-Боаша ставку було зроблено саме на Луческу – загадка.
Мірча досягнув з «Шахтарем» доволі значимих успіхів, але поправки потрібно робити на декілька факторів:
- час; протягом одинадцяти років були успішні періоди, а були і провали. Саме довготривалість донецької каденції надає їй значимості. Бо якби Мірчу звільнили, наприклад, взимку 2008-го року після провального групового етапу Ліги чемпіонів (Луческу тримався тоді на волосині), його робота з «Шахтарем» сприймалася б зовсім інакше;
- адмінресурс: менеджмент і клубне керівництво «Шахтаря» створювали (та й досі створюють) максимально зручні умови для тренера – від побутових умов до кадрового наповнення. Мірчі Луческу потрібно було лише грамотно керувати цим механізмом, виробити чітку стратегію розвитку, що він і зробив. Знову ж таки, Луческу був озброєний зручними інструментами – часом і довірою роботодавців;
- низька конкуренція: в чемпіонаті України «Шахтар» Мірчі Луческу серйозно конкурував лише з «Динамо», яке, до того ж, втратило стабільність; інші команди вистрілювали і зникали, а «Шахтар» завжди залишався на одному високому рівні; не вигравати в таких умовах – блюзнірство.
У «Зеніті» в Мірчі Луческу не було ні часу, ні шаленої довіри і підтримки керівництва, ні тепличних умов з відсутністю конкуренції. Тому працювати довелося з підкоченими рукавами. Що з того вийшло? Бездарно втрачений «Зенітом» рік. Команда за підсумками сезону програла і чемпіонат, і кубок країни, вилетіла на ранній стадії Ліги Європи, не зміцнила складу, пережила внутрішні чвари і вдосталь наслухалась критики на адресу головного тренера.
Для Мірчі Луческу нічого страшного не сталося. Це захід його кар'єри, далі – або румунська глибинка, або пенсія. А ось «Зеніт» втратив рік життя. Втім, винні самі. Бачили очі, що купували.
Ігор Семйон
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
