Моє прибуття
«Що привабило мене в «Ніцці»? У першу чергу це манера гри та підбір виконавців. Навіть незважаючи на те, що багато гравців покинуло клуб, я був упевнений, що стиль гри залишитися таким же. Я не помилився».
Дебютний матч
«Я дебютував у грі проти «Олімпік Марсель» за п'ятнадцять хвилин до кінця матчу. Після того, як Віліан забив неймовірний гол на 88 хвилині, який забезпечив нам перемогу (3-2) - я дав йому п'ять. Чомусь саме тоді я відчув себе частиною цієї команди».
Мій перший гол
«Я забив «Монпельє» (1-1). Це було особливо, тому що я забив гол своєму колишньому клубу. Можливо, було трошки сумно, адже я забив гол колись рідній команді, але це все одно був чудовий момент».
Найзапекліше протистояння
«Для мене - це дербі проти «Монако». Ми здобули беззаперечну та бездоганну перемогу (4-0). Досягнути великого результату вдалося завдяки злагодженій командній грі. Тоді ми думали, що граємо проти команди, з якою будемо конкурувати за перші 3 місця».
Моя мрія
«Ми були першими до зимової перерви. Тоді журналісти часто проводили паралель з «Монпельє», адже з цією командою я став чемпіоном у 2012. Тоді ми також були маленькими вовками порівняно з «монстрами», які нам протистояли. Між собою ми говорили: «Чому б не перемогти цей чемпіонат»? З цією думкою я жив. Але потім ми припустилися помилок. Нам не вдалося втримати перевагу. І з часом наші наміри стали скромніші. Але ми викладатися на повну та мріяли про чемпіонство - і змусили повірити в це багатьох людей. Наш цьогорічний сезон був неймовірним. Але залишився гіркий осад. Адже якщо б Вілан і Алассан залишилися до кінця сезону, мені здається, що ми були б здатні на диво».
Мої найкращі матчі
«Було два найкращих матчі у цьому сезоні. Проти »Монако», яке ми перемогли 4-0 і, звичайно, перемога над ПСЖ 3-1. Це було два неймовірних та неповторних матчі як для нас, так і для вболівальників. Проти Парижу на трибунах був просто вогонь. Це фантастично».
Найбільше розчарування
«Це - Ліга Європи. Дехто каже, що ми виклалися не на повну. Але це не так, ми хотіли перемагати у кожному матчі, щоб вийти з групи. У цьому році у нас був дуже молодий склад: у більшості випадків, це був їхній перший європейський досвід. А досвід щоб грати у такій стадії ЛЄ - необхідний. Я впевнений, що у майбутньому році футболісти уже будуть інакше грати у єврокубках, бо стали більш зрілими».
Моя позиція у команді
«Минулого року «Ніцца» змінилася та еволюціонувала з Хатемом Беном Арфа, який почував себе досить вільно та розкуто на футбольному полі. У мене немає того ж стилю, адже я працюю більше на захист. Згодом я трошки змінився та став грати вище, але все одно відпрацьовував більше на захист. З «Монпельє» я грав на флангах, щоб відпрацьовівати у відборі та блокувати проходи. Тренер Люсьєн Фавр у мене часто просив одне і те ж: блокувати ліву сторону. Іноді я грав у центрі та ближче до воріт. Жодній із позицій я не надавав якихось переваг, адже мені було зручно грати скрізь, бо мені подобалось усе, що я повинен був робити на футбольному полі».
Партнери по команді
У минулому році Міка Сері та Венсан справили на мене неймовірне враження. Поруч із такими гравцями я не міг не прогресувати. Я часто грав поруч із Ессеріком. Він дуже технічний гравець. Також знаходили спільну мову з Віліаном Сіпрієном та Ремі Вальтером. Ми з ними чітко знали що робити на полі та прекрасно взаємодіяли. Алассан Плеа та Маріо Балотеллі завжди робили великий внесок у результат. Загалом ми демонстрували гарну гру. Також не можу не згадати захисників. Адже якби вони не давали хороший перший пас, то ми не могли б розвивати гру далі та успішно розпочинати атаку. Тренер просив усіх розпочинати атаку правильно, навіть воротаря. Це те, що дозволило вдосконалити гру «Ніцци».
Моя роль для молоді
«Я не ніколи не піддавався тиску та не хвилювався. Навіть у матчах, де був дуже потрібен результат. Саме це я намагався передавати молодшим партнерам по команді своєю поведінкою та відношенням до гри».
Позитивні спогади
«Була дуже гарна атмосфера в колективі та неймовірна конкуренція. Кожен був частиною цієї команди. Навіть ті, хто не грав, або отримував мало ігрової пратики - не створювали поганої атмосфери у команді та ні на кого не ображались. Конкуренція навпаки допомогла багатьом гравцям, наприклад Арно. Коли є здорова конкуренція, то ти вдосконалюєшся як професіонал. Саме завдяки цьому як гравці, так і клуб виросли в останні роки».
Підсумок
«Цей сезон був дуже й дуже позитивним. І не тільки у спортивному плані, адже я зустрів виняткових людей в клубі: гравців, вболівальників, які підтримували нас у повсякденному житті, навіть у процесі навчання. Я провів чудовий сезон. Я сподіваюся, що в майбутньому у мене буде можливість грати у клубі, який розділяє ті ж цінності, що й «Ніцца».
Завершальне слово
«Я дякую Президенту Жан-П'єру Ріверу та Жюльєну Фурньє, який був першим, з ким я спілкувався у Ніцці. Вони мені довіряли, а я намагався їм віддячити за це на футбольному полі. Я дякую тренеру, який завжди під час наших розмов вселяв мені впевненість у собі. Я дякую товаришам по команді, які допомогли швидко адаптуватися у колективі. Я також дуже вдячний вболівальникам. Я отримав багато задоволення перебуваючи тут.
Найбільша мрія кожного футболіста - бути щасливим на футбольному полі. У «Ніцці» я був щасливим. Я ніколи вас не забуду».
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
