— Юрію Миколайовичу, від «п’ятниці, 26-го» минуло вдосталь часу, емоції мали піти на спад. Сьогодні які у Вас міркування? З огляду, зокрема, на те, що цілий травень, як видавалося збоку, Ви були дуже напружені…
— Про травень — це правда, згоден із такою оцінкою… У принципі, радий, що все так завершилося, щасливий, що виграли «бронзу». Особливо приємно за таке: у відповідальний момент команда зібралась і зробила те, що потрібно було. Я вже казав, що сезон-2016/17 — найскладніший у моїй тренерській кар’єрі. Дуже непросто було гідно пройти цей чемпіонат… Тому після матчу з «Чорноморцем» уперше за багато часу вдихнув на повні груди. Й досі так дихаю…
— Ви згадали про складність чемпіонату, що вже завтра стане надбанням історії: це через специфіку формули, що нівелювала наявність т.зв. «прохідних» поєдинків, чи справа в чомусь іншому?
— Перше: формула дала про себе знати — я переконався, що за нинішніх умов схема «12 команд у два етапи» — оптимальна для України. Згадайте: на II етапі всі команди нижче другого місця часто втрачали очки. Сезон-2016/17 був явно цікавіший за попередній, це факт. Другий момент: те, як ми йшли протягом усього чемпіонату. Маю на увазі ось що: вже після I етапу стало очевидно — «Шахтар» стане чемпіоном, але ми мали шанси на «срібло»; тут вирішальним став перший матч після зими, коли програли «Динамо» — 1:2, хоча й відкрили рахунок. Потім переграли «Ворсклу», поступилися «Шахтареві», взагалі почали втрачати очки, а кияни — набирати. Збільшився відрив між нами, й ми збагнули, що слід зосередитися на третьому місці. Причому зверніть увагу: сьогодні, перед 32 туром, «Чорноморець» останній у Групі 1, але в першому колі II етапу одесити набрали таку швидкість, що дуже близько підійшли до нас… Як висновок: поки наш пік — «бронза», а далі подивимось.
— Вам уже відомо про доволі символічне співпадіння: дебютне в історії «Зорі» третє місце в рік 45-ліття від часу перемоги в чемпіонаті колишнього СРСР?
— Дізнався про це з Інтернету. Що ж, у кар’єрі футболіста в мене було щось схоже, тепер повторилось у кар’єрі тренера… Можливо, є в цьому якась закономірність.
— За весь період роботи в луганському клубі Ви з командою демонстрували стабільне зростання результатів. І не може бути сумнівів — третю сходинку слід сприймати як пролог до чогось більшого. Чемпіонства, наприклад…
— Будь-яка людина на будь-якій роботі хоче прогресувати — кар’єрно, фахово, фінансово. Я — не виняток. Однак існує багато нюансів, які потрібно враховувати. Вище я сказав, що вважаю сезон-2016/17 найскладнішим у своєму тренерському житті. Чому? Дивіться: «бронзу» ми могли взяти ще торік, був момент, коли «Зоря» випереджала «Дніпро» на вісім очок, але тоді ми все ж примудрились опуститися на четверте місце. При тому, що склад мали, на мою думку, сильніший, аніж сьогодні. Так, можна говорити, що знизився рівень чемпіонату, що одні клуби зникли, інші мають проблеми, проте не забуваймо: всі перебували в рівних умовах! І з цих умов «Зоря» вийшла третьою… У мене на руках — іще рік контракту з клубом. Треба все добре проаналізувати. Бо для прогресу що головне? Фахові люди, у нашому випадку — хороше підсилення.
— Клуб уже працює в згаданому Вами напрямку: продовжив трудові угоди з Чечером, Любеновичем, підписав Кабаєва. «Все буде добре», як співає «живий класик»?
— Із другого боку — четверо орендованих (Петряк, Соболь, Гречишкін, Кулач), серед яких троє — лідери; у двох виконавців (Чайковського, Ліпартії) завершилися контракти, ведемо з ними переговори. Бонавентуре поїхав у Бельгію… Я переконаний: одне з основних наших завдань влітку — мінімізувати залежність від орендованих футболістів. У тому сенсі, щоби мали одного, максимум — двох із одного клубу. Тобто можна взяти одного-двох із «Шахтаря» й стільки ж — із «Динамо», проте не більше: тоді в очних зустрічах у нас не будуть такі труднощі із замінами тих, кому контракт не дозволяє вийти на поле. Бо є парадокс: згадайте, скількох виконавців ми підготували для національного футболу за останні роки — Будківського, Тотовицького, Малишева, Караваєва, М. Шевченка, Малиновського (а вони вже в інших клубах), але наскільки складно було шукати їм заміну!
— Впродовж теми: про бразильців, Коркішка…
— Хлопці з Бразилії з нами вже тиждень, тренуються, вони, як кажуть, «у самому футбольному соку» — їм трохи за 20, мені сподобалось, як вони працюють. Щодо Коркішка — ведемо з ним переговори, сподіваюся, він зробить правильний учинок, я був би радий бачити його в «Зорі». Та це лише старт трансферної роботи.
— Вже розповсюджено офіційну інформацію, що цього літа, як і в кількох попередніх випадках, передсезонні збори Ваша команда проведе у Словенії…
— …На базі місцевого клубу «Птуй». Там дуже хороші умови — для життя, тренувань, відновлення. Приємно, що робимо візи тільки для іноземців — із 11 червня для громадян України відчиняться двері в Європу!
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
