Іноземні спеціалісти як виняток
Деякі відхилення від обраного курсу намітилися лише на зламі першого й другого десятиріч 21-го сторіччя. Тоді Динамо очолювали росіяни Юрій Сьомін та Валерій Газзаєв. Однозначного враження від своєї роботи легіонери не залишили. Сьомін гарно провів першу каденцію – повернув Динамо чемпіонство, вивів клуб до півфіналу Кубка УЄФА, двічі розгромив у кваліфікації Ліги чемпіонів одвічного ворога киян Спартак.
Однак другий прихід Юрія Павловича виявився провальним і завершився двома поспіль поразками 1:4 – від Шахтаря в Кубку України і Парі Сен-Жермену в Лізі чемпіонів.
Газзаєв зганьбився ще більше, коли команда під його керівництвом спершу не змогла перемогти вдома білоруський БАТЕ, а потім програла 0:2 у Тирасполі Шерифу в рамках групового турніру Ліги Європи.
Але є одне «але». Не виділяючись особливо на тлі попередників і наступників результатами, росіяни створили базу, на основі якої Динамо грає донині. Бо то ж при Сьоміні в основі киян заграли Андрій Ярмоленко (а пізніше розкрився при Газзаєві) і Артем Кравець, а при Газзаєві отримали місце в основі Денис Гармаш і той же Хачеріді. Крім того, досвідчені наставники підпускали до основи Романа Зозулю, Дениса Бойка, Віталія Мандзюка і Олександра Романчука. Інша річ, що наступникам ці доволі непогані виконавці виявилися не потрібними.
Олег Блохін, який восени 2012-го замінив Сьоміна, помітного кадрового спадку по собі не залишив. Сергій Ребров, замістивши Олега Володимировича навесні 2014-го, спершу довіряв Євгенові Макаренку, потім Сергієві Рибалці. Однак у підсумку Євгена в команді вже немає, а Сергій поступився місцем в основі клубному вихованцеві Володимиру Шепелєву. В сезоні-2016/2017 стабільно з’являлися на полі Віктор Циганков та Артем Бєсєдін. Але де гарантія, що ці футболісти мали б ігрову практику в ситуації, коли б клуб Динамо не спіткала фінансова криза? Де гарантія, що ці футболісти знадобляться наступникові Сергія Станіславовича?
34-й головний тренер Динамо
Зрештою, досить припущень. Динамо отримає нового, 34-го в своїй історії, наставника. До білоруса Олександра Хацкевича киян тренувало лише двоє вище згадуваних іноземців. Якщо не вважати іноземцями етнічних росіян Михайла Бутусова, Лева Корчебокова, Бориса Апухтіна, Костянтина Щегодського, Михайла Сушкова, Михайла Окуня, Євгена Фокіна, Олега Ошенкова, В’ячеслава Соловйова, Віктора Терентьєва, Віктора Маслова, Олександра Севідова і Юрія Морозова, які працювали з Динамо в радянські часи.
Отже, теоретично киян очолив тренер-легіонер. Втім, попри білоруський паспорт Хацкевича, важко вважати іноземцем з усіх точок зору. Олександр Миколайович віддав Динамо десять років гравецької кар’єри і встиг впродовж чотирьох років попрактикуватися в молодіжних та другій динамівській командах як тренер. Показово також, що з подачі Хацкевича в обоймі у тренера Реброва опинився білоруський півоборонець Микита Корзун.
Хацкевич-тренер
Загалом досвід тренерської роботи у нового наставника найтитулованішого українського клубу складає десять років. З мінським Динамо в 2007-му Олександр Миколайович починав працювати ще в статусі граючого тренера. З ним команда після другого місця в попередньому чемпіонаті стала дев’ятою. Млинець виявився глевким. Вже з 2008-го Хацкевич очолив юнацьку збірну Білорусі (до 18-ти років) й суміщав роботу в ній з діяльністю на посаді наставника Вітебська. Після восьмого місця в 2007-му скромний клуб під проводом молодого спеціаліста став п’ятим. Що показово: мінське Динамо без Хацкевича в 2008-му знову піднялося на другу позицію.
Так чи інакше, після 2008-го Хацкевич впродовж року залишався бездіяльним, а в 2010-му отримав відразу два призначення: спершу як асистент Мирона Маркевича в національній збірній України, а наприкінці року очолив молодіжну команду київського Динамо.
В збірній Олександр Миколайович залишався впродовж майже двох років і після відставки Мирона Богдановича, тепер вже як помічник Юрія Калитвинцева.
А в Динамо на різних посадах у дублі білоруський спеціаліст працював до літа 2013-го. Цікаво, що за цей час Динамо стало другим за підсумками сезону-2012/2013 і третім у 2009/2010-му. Ще в двох чемпіонатах динамівський дубль з Хацкевичем у тренерському штабі залишився за межею трійки призерів.
В липні 2013-го Олександр Миколайович прийняв Динамо-2. У складі цієї команди виступали зокрема Дмитро Хльобас, Сергій М’якушко, Роман Яремчук і досвідчені Олександр Алієв та Айїла Юссуф, один матч провів Артур Рудько. Виступили кияни в першоліговому чемпіонаті-2013/2014 відверто невдало – посіли третє місце знизу, випередивши краматорський Авангард і Миколаїв лише на очко. Наступний чемпіонат Динамо-2 розпочало трохи ліпше. Але завершувала цю першість команда з іншим наставником – у грудні 2014-го Хацкевич очолив національну збірну Білорусі.
Попервах робота Олександра Миколайовича виглядала доволі цікаво. Перевівши команду на гру в п’ять оборонців, новий наставник зумів здобути перемоги над македонцями, Люксембургом і Словаччиною. Поступилися сябри тільки іспанцям та українцям. Загалом виступ команди Хацкевича у відборі до Євро-2016 визнали задовільним і продовжили з тренером співпрацю й на наступний цикл. Початок був обнадійливим – нічия з Францією. Однак у наступних поєдинках були поразка від голландців і нічия з Люксембургом. Сам Хацкевич сказав, що втрата очків у зустрічі з аутсайдером виправдання не має. Самокритика не допомогла – Білоруська федерація осічки тренерові не пробачила й відправила його у відставку.
Усі команди, які очолював Хацкевич, поєднує одна риса – чітка організація оборонних дій. Команди Олександра Миколайовича, як то було модного говорити у радянські часи, «відштовхуються від пічки». З іншого боку, то були трохи інші в порівнянні з нинішніми реалії.
Динамо більшість матчів на внутрішній арені зобов’язане розпочинати з позиції сили. Для Хацкевича то буде, можливо, вирішальний виклик в розрізі подальших перспектив його тренерської кар’єри.
Зрозуміло, що команду він приймає в час, коли клуб перебуває в стані помітної економічної кризи. На суттєве кадрове підсилення очікувати не варто. Уже повернувся до Києва хорват Огнєн Вукоєвіч. Є вірогідність повернення у команду Олега Гусєва. Найімовірніше, повернеться в основну обойму після зміни наставника й Хачеріді. Але сподіватися, що хтось із цих виконавців підсилить «біло-синіх» аж настільки, щоб стати лідером команди, мабуть, не варто. А отже визначальним з точки зору конкурентості киян бодай на внутрішній арені стане саме тренерський хист.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
