«У неділю українська збірна, яка приголомшила напередодні своєю поразкою від 182-ї в рейтингу ФІФА Мальти (сама ФІФА, правда, оперативно викреслила гру зі своїх реєстрів через неприпустиму кількість замін) і своїх уболівальників, і легендарного Андрія Шевченка, який стоїть на чолі команди, зуміла на виїзді перемогти Фінляндію, і залишається серед претендентів на поїздку в Росію. У самій країні тим часом не вщухають суперечки - чи можна, і чи потрібно їхати на чемпіонат. Збірна виявляється в досить двозначному становищі - з одного боку, вона бореться за результат, з іншого - при його досягненні від неї мало що залежатиме.
Група українцям дісталася така, в якій вирішувати задачу (з урахуванням того, що навіть не всі команди, які фінішували другими, отримають шанс в стикових іграх) неймовірно складно. Туреччина і Хорватія - авторитети традиційні, Ісландії явно сподобалося творити чудеса, та ще й Фінляндія на старті приндилася. Дискваліфікація Романа Єрьоменка сплутала фінам всі карти, і тепер вони будуть оскаржувати з Косово 5-6 місця. Лідери ж (Хорватія, Ісландія, Туреччина, Україна) йдуть з показниками 13-13-11-11, і навіть просто обчислити фаворита тут неможливо.
Хорватія і Туреччина переживають певну зміну поколінь. Але набагато меншу, ніж Україна. Андрій Шевченко дуже сміливий у використанні молодих гравців, і поки мало не єдина його негативна емоція від відбору - незабитий в Києві ісландцям пенальті від Коноплянки. Саме опальний півзахисник «Шальке» відзначився в Тампере, разом з юним київським динамівцем Бєсєдіним принісши команді перемогу. На фініші турніру його лідери гратимуть між собою мало не в коло, і тут в України гарна перевага у вигляді двох домашніх зустрічей - з Хорватією і Туреччиною.
Їхати чи ні? Від цього питання футболісти і тренери справедливо відхрещуються (пускаючи в справу хоча б принцип Ходжі Насреддіна), в кращому випадку кажучи про своє спортивне завдання, і незмішування спорту з політикою. Настрої в суспільстві зовсім інші - воно не бажає і чути про можливу поїздку в Росію. Більш того, не виключено, що і трансляцій турніру на українському ТБ не буде.
Ось заява голови Національної громадської ТРК Україна Зураба Аласанії: У питанні трансляції чемпіонату світу-2018 в Росії я буду орієнтуватися на країну. Якщо збірна туди пройде і країна вирішить, що може їхати в РФ і брати участь там, я, як глава каналу, навіть ризикуючи відставкою, скажу: Ми це показувати не будемо. Я питав у футбольних великих ієрархів про це, вони кривляться і говорять: Дай Бог, Україна не потрапить!
Перти зараз проти громадської думки ні футболісти, ні тренери не будуть. Парадокс в тому, що справи говорять куди більше слів. І, вельми гідно борючись на футбольному полі - команда цілком може потрапити в заручники до політиків. Хоча цього не траплялося ще ні з фехтувальницею Ольгою Харлан, ні з жіночою біатлонною збірною України, ні з екс-чемпіонкою світу з шахів Марією Музичук, яка два роки тому в Сочі взагалі в фіналі грала з росіянкою Наталією Погоніною.
Дворазовий чемпіон Росії у складі «Спартака» Максим Калініченко, ставши нещодавно гостем каналу «Offside», розповів про своє бачення ситуації: Я все-таки думаю, що кваліфікуватися Україна не зможе. Це моє бачення ситуації, без інсайдів та іншого.
Такий результат вирішить багато питань, які не футбольні, а ті, які, на жаль стали попереду спортивних. Вихід України невигідний для ФІФА. Це кошмар і трагедія для цілого покоління футболістів. Втішає тільки те, що у нас є план розвитку на кілька років. Що включає не тільки ЧС-2018.
Залишивши в стороні «теорії змов», я все-таки ризикну запропонувати українським колегам, а також своїм друзям і товаришам зі збірної, федерації, та й просто уболівальникам - не запрягати віз попереду коня. Відбірковий цикл у самому розпалі, якщо вже Україна в нього увійшла, не відмовившись грати на старті - значить, нічого і влаштовувати дискусії з його ходу. Насамперед, це неповага до Шевченка і команді, яка чесно працює на футбольному полі. Втрутиться сторонній фактор, чи ні - ми дізнаємося після. А зараз рейтинги матчів української збірної цілком на рівні, в московських барах за неї вболівають, і багато хто бажали б її побачити тут. Ті, хто вважає, що це не так - можуть відкрито повідомити про свою позицію. Можливо, навіть повідомити про неї в ФІФА. Щоб ступінь привітності і гостинності кожному видно було.
А я побажаю успіху легендарному гравцеві Андрію Шевченку, який починає свою тренерську кар'єру в найскладніший для історії його країни, і її футболу момент», - цитує Андронова «Советский Спорт».
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
