Hvala, Domagoj! Хорватський універсал, якого нам бракуватиме

Динамо Київ 13 Червня, 12:22 2710
Hvala, Domagoj! Хорватський універсал, якого нам бракуватиме | 19-27
«Футбол 24» згадує, чим запам’ятався Домагой Віда впродовж трьох з половиною років у складі київського «Динамо».

В Динамо його покликав Олег Блохін. Так, саме Блохін. І тоді, взимку 2013-го, це рішення екстравагантного Олега Володимировича викликало немалий подив. Бо ж чим найперше міг запам’ятатися Домагой Віда українському вболівальникові до переходу в найтитулованіший вітчизняний клуб? Матчем Ліги чемпіонів, у якому загребське Динамо 7 грудня 2011 року програло ліонському Олімпіку з потрібною для французів перевагою в шість м’ячів – 1:7. Віда у тому матчі виглядав циркачем. І найперше з нього, цього кумедного 24-го номера хорватів, під час огляду матчів на телеканалі «2+2» реготав наш видатний експерт Віктор Євгенович Леоненко.

Блохінів Домагой

І ось – Віда у Києві. Що то було придбання невипадкове, свідчить бодай той факт, що незадовго до того, напередодні матчу Ліги чемпіонів між київським і загребським Динамо, новопризначений наставник українського клубу Блохін на передматчевій прес-конференції поміж інших гравців суперника відзначав найперше Віду. Чимось Домагой Олегові Володимировичу сподобався. І вже через три місяці хорват поїхав з киянами на перші зимові збори.

Правда, при Блохіні чимось особливим Віда в нашому Динамо не виділявся. Мабуть, тому, що погано при Олезі Володимировичі грала команда загалом. Поміж гравців, крім Ярмоленка, особливо не виділявся ніхто. Власне, Віда, який прийшов до Києва, щоб стабільно грати в Лізі чемпіонів, вочевидь був шокований. Бо ж сезон-2012/2013 команда завершила на третьому місці, а через рік взагалі вперше в історії фінішувала за межею трійки призерів.

Майстер вирішальних голів

Втім, якийсь позитив наприкінці сезону-2013/2014 таки був. Заваливши чемпіонат достроково, Блохін пішов. З квітня Динамо на правах виконувача обов’язки наставника очолив Сергій Ребров. При ньому Динамо вийшло до фіналу національного Кубка, де зустрілося у Полтаві з Шахтарем. Героєм того поєдинку став саме Віда. Наприкінці першого тайму він спершу змусив після подачі одного «стандарту» зрізати м’яч у власні ворота Олександра Кучера, а через три хвилини забив Андрієві Пятову вже сам. Динамо той матч виграло 2:1 і то був перший трофей киян за останніх п’ять років.

В чемпіонаті-2014/2015 Віда забив два м’ячі. Але м’ячі яких. Спершу Домагой єдиним влучним пострілом на 71-й хвилині вирішив долю Класичного дербі в Києві, а за два тури до завершення чемпіонату, вразивши ворота Дніпра, оформив для динамівців 14-те в історії чемпіонство. Ту зустріч дніпряни, готуючись до фіналу Ліги Європи, проводили другим складом. Однак дублери поєдинок на столичному «Олімпійському» проводили прекрасно і втратили кілька нагод відзначитися ще за рахунку 0:0. Кияни виглядали скутими. Відчувалося, що близькість тріумфу не дає змоги команді Реброва продемонструвати те, на що вона здатна. Матч так би нульовою нічиєю й завершився, якби Віда після подачі корнера не виявився найспритнішим і не спрямував м’яч Янові Лаштувці між ніг.

Ще один гол Віда забив у матчі групового турніру Ліги Європи проти данського Ольборга. На виїзді кияни поступилися 0:3 й відповідно вдома, щоб претендувати на вихід з групи, мали вигравати. Гра господарям давалася туго. Врятувала поєдинок світла голова Домагоя, чий гол на 70-й хвилині виявився переломним.

Тренерська опора

У тому сезоні Динамо зробило перший з 2007 року «золотий дубль», вийшло до чвертьфіналу Ліги Європи, а Віда став лідером київської оборони. Цінність Домагоя полягала ще й у тому, що він був здатен закрити будь-яку позицію в оборонній лінії, будь то центр, лівий чи правий фланги. Й усюди хорват виглядав надійно.

У 2015/2016-му чемпіонство кияни виграли навдивовижу легко. Навіть попри дві розгромних поразки від Шахтаря. «Гірники» мали свої проблеми й через те дати бій киянам у тривалій гонитві не змогли. Зрештою, Динамо свій клас довело, подолавши вперше з 1999 року стадію групового турніру Ліги чемпіонів.

На початку сезону-2016/2017 Динамо покинув австрійський стоппер Александар Драгович, невдовзі після того через травму надовго випав бразилець Даніло Сілва, котрий теж був спроможний зіграти у центрі. Фактично, крім Євгена Хачеріді і Віди досвідчених центрбеків в обоймі у Реброва не залишилося. З Хачеріді теж усе було не дуже гладко, оскільки в Євгена склалися непрості стосунки з тренером.

Вожак

Як наслідок, оборона киян почала будуватися саме навколо Віди. Домагой у цьому статусі посувався комфортно. На самому старті сезону він знову забив Шахтареві. На цей раз його гол виявився рятівним у матчі за Суперкубок України. Динамівці програвали 0:1, але врешті перевели матч в серію пенальті, яку традиційно виграв Шовковський.

Не дивно, що саме в цей час Домагой вивів Динамо на поле з капітанською пов’язкою, ставши восьмим іноземним капітаном киян за часи незалежності. Продовжив довіряти Віді Ребров навіть тоді, як Домагоя за два дні до матчу з Дніпром зупинила в центрі Києва поліція. Хорват був нетверезим, алкотест показав 1,51 проміле. Однак на матч проти дніпрян Домагой вийшов з капітанською пов’язкою.

Матч на Дніпро-Арені Динамо виграло 2:1, але загалом осінню частину кияни провалили. Золоті нагороди Шахтареві можна було вішати на шию достроково. Не дивно, що в зимовому антракті Ребров наважився на радикальні зміни. Найперше тренер киян вирішив перейти на гру з трьома центральними оборонцями. Віді у цій тактичній схемі відводилася ключова роль. Він розташовувався у центрі захисту, між двома новачками команди – сербом Александаром Пантичем та угорцем Тамашем Кадаром. В цілому сказати, що нова модель себе виправдала, важко. Проте Віду в тих системних недоліках можна звинувачувати в останню чергу.

Улюбленець секторів

Безперечно, повагу до себе поміж київських фанатів Віда здобував на полі. Однак не лише. Вигравало Динамо чи програвало, Домагой залишався одним з тих небагатьох футболістів київського клубу, хто ніколи не забував після фінального свистка підійти до фанатського сектора і подякувати найпалкішим прихильникам за підтримку.

Не забув про своїх клубних шанувальників Віда навіть тоді, коли в березні цього року грав на рідному «Максимірі» в Загребі в складі збірної Хорватії проти українців. Матч завершився, господарі виграли 1:0, стадіон співав «Lijepa li si» Марко Перковіча Томпсона. Українські гравці вже встигли поспішно залишити поле, при цьому численним рідним фанатам подякували лише тренер Шевченко й футболісти Ярмоленко, Пятов і Кучер. Інші були настільки засмученими, що про людей, котрі подолали заради команди таку відстань, банально забули. Зате не забув Віда. Поаплодувавши від душі хорватським вболівальникам, Домагой самотньо підійшов й до українського сектора. Українців такий вчинок динамівця приємно шокував.

Найближчим часом Віда вочевидь стане гравцем турецького Бешикташа. Риба шукає, де глибше, людина – де краще. На жаль, у київському Динамо особливих перспектив гравці хорошого європейського рівня не бачать. Втім, навіть не дивлячись на обставини, Віда пішов гідно. На відміну від багатьох попередників, він не скиглив, не влаштовував демаршів, не давав гнівних інтерв’ю з вимогою його відпустити. Домагой добросовісно відіграв за киян з першого дня до останнього. За те йому й глибока шана. Або Hvala. Саме так хорватською звучить «дякую».