Про
роботу Андрія Шевченка
Мені
дуже пощастило, що я на початку гри кар'єри Шевченка мав нагоду працювати з ним
в київському «Динамо.» Я знаю його не тільки як професійного
футболіста, але і як хорошу людину, яка виховувалась в нормальній працюючій
сім'ї, який знає всі труднощі з якими стикається той, хто досягає якихось
висот. Я завжди своїм гравцям приводив в приклад фразу з його інтерв'ю. Коли
Андрій добився всього в Італії, та опинився в Англії, а там в нього щось не
виходило, він сказав: «На жаль, зараз на більшість людей не радіють успіху
когось або чогось, і радіють невдачам.» Це каже, людина, яка випробувала і
радість і невдачі. Молодим хлопцям я завжди кажу: «Не думайте, що
футбольна кар'єра закінчується, коли ви перестаєте бути гравцями. У майбутньому
житті ви зіткнетесь з безліччю проблем, з якими вам буде дуже важко впоратися.
Тому вже зараз вчіться на прикладі таких людей, як Андрій Шевченко, який
досягнув всього, як футболіст, і тепер тренер».
Я
б відмітив таку якість Андрія: ніколи один тренер нічого не буде в змозі зробити.
Один може тільки розвалити. Шевченко зібрав хорошу команду професіоналів, яких
він знав, з якими стикався під час діяльності. Крім того, для тренера завжди
важливо не слухати деякі поради з боку. Головне - це тренерська порада, яку він
має. З ним він роздяляє і радості і горе. А прийняття рішень залишається на
тренері. І Андрій цього не боїться. Прийняти рішення в першій календарній
офіційній грі національної збірної поставити склад в 5, якщо мені не зраджує
пам'ять, дебютанти, молоді хлопці, це зможе не кожен досвідчений тренер.
Особисто б я,зараз у своєму віці, ніколи б так не зробив. Мужність, яку має
Андрій допоможе йому в його майбутній кар'єрі, як тренера.
Про гру з Мальтою
Я
не пам'ятаю ні одного тренера українського футболу, який до гри сказав, що буде
грати у двох різний складах за винятком воротаря. Цей матч не визнано офіційно,
тому що в товариських іграх прийнято зробити до 6 змін, і Шевченко зробив 10.
Він хотів дати можливість зіграти всім футболістам. Запрошувати на збори, брати
участь у тренеровочному процесі і не грати? Для це футболіста важко. у цьому
він все ще залишився футболістом і це має допомогти йому в тренерській кар'єрі.
робити висновки про контрольній грі? Не дай Бог! Тим більше вони грали з
перевагою. Стандартні позиції, десь не прослідкувати - в житті все може бути.
Великий Лобановский також часто програвав контрольні зустрічі, що здавалося б
не мали ніякого значення. Реагувати на це потрібно по-іншому.
Про тиск на Шевченка
Я
думаю, що вже зараз Андрій Миколайович знає, як відходити від цих поразок, від
невдач, які ще будуть в його тренерській кар'єрі. Хоча тиск не припинився і
після перемоги команди, причому в офіційній грі. Але я думаю, що він був і не в
таких стресових ситуаціях. А ЗМІ, знаєте, яку роблять службу? Щоб карась не
дрімав. Стан, який створюють ЗМІ, примушує людину думати, бути постійно в
напрузі і не розслаблятися. Але тільки в тому плані вони грають хорошу роль,
якщо розбирають саме футбол. Коли є критика, її потрібно сприймати. Коли
«критиканство» - є таке слово, яке не я придумав, - тоді звичайно,
потрібно відробити одне від іншого. Андрій, думаю, з цим розбереться.
Про кризу у футболі
Зараз
не позаздриш не лише Андрію Миколайовичу, на чолі збірної України, але і усім
тренерам, які працюють з молоддю. Якщо раніше, коли працював я, в Радянському
Союзі, коли працювали з нами, щоб керувати командою, не потрібно було мати
якогось особливого багажу знань, то зараз кожна людина - особистість. У нього і
адвокати є і агенти, група підтримки, яка дає поради, і які не повинні,
начебто, давати нормальні люди. Але усе це походить з любові до людини. Рідному
і близькому завжди хочеться давати поради, якось підтримувати. Але є такий
вислів в педагогіці: Якщо хочеш згубити людину, дозволь йому робити все, що він
хоче. Зараз футболістам не можна дозволяти багато.
Про ставку на молодь
Ті
гравці, які поїхали в Європу і там у них щось не виходить, і які приїжджають у
збірну без ігрової практики, - це проблема усіх збірних. Є гравці, які потрапляють в серйозні топові клуби, і там з якихось причин не грають. Але Андрій і тут знаходить вихід. Якщо тренер в тренувальному процесі, який відбувається напередодні гри, хоча там і занадто мало час, довіряє цим гравцям, значить, він бачить, що вони виглядають набагато краще, ніж інші. А критикувати після гри, коли хтось зіграв погано? Якби це було сказано до гри, і була гарантія, що вони зіграють краще, то можна було б це якось обговорювати. Андрій робить все правильно, виходячи з тієї ситуації, яку він бачить усередині колективу напередодні цих ігр.
