Золота медаль учасника «Олімпіади для переміщених народів» 1948 року.
…І цього разу не обійдемося без незамінної Вікіпедії: «Міжнародний олімпійський комітет у січні 1948 року під час 42 сесії МОК у Санкт-Мориці ухвалив рішення щорічно святкувати Міжнародний Олімпійський день 23 червня. Ця дата була обрана для того, щоб увічнити створення МОК 23 червня 1894 року, опісля того, як ентузіаст відродження олімпійського руху барон П’єр де Кубертен у Парижі оголосив історичну доповідь перед атлетичним конгресом. Після того, як конгрес ухвалив рішення щодо проведення 1896 року в Греції першої Олімпіади, Кубертен очолив створений тоді ж МОК».
Для вітчизняного футболу тема Олімпійських Ігор давно стала особливою. Справа в тому, що наші футболісти вийшли на міжнародну арену саме через це спортивне свято.
Загальновідомо, що колишній СРСР тривалий час дотримувався політики самоізоляції, тому лише 1958-го радянські гравці дебютували на чемпіонатах світу. А за шість років до того відбулася презентація «совєтів» на іншому великому форумі — Олімпіаді у Хельсінкі. Минуло чотири роки, збірна Союзу знову виступила на Літніх Іграх (тепер у Мельбурні), де виграла перше «золото», а в її складі був українець — уродженець Закарпаття Йожеф Беца.
Втім, мало кому відомо, що ще 1948-го футбольна збірна України… виграла олімпійський турнір!!! Того року відбулися дві Літні Ігри — офіційні в Лондоні й т.зв. «Олімпіада для переміщених народів» у Мюнхені. Олімпіада ДП являла собою великий спортивний форум, де змагалися спортсмени з бездержавних народів, люди, яких історичні обставини змусили податися в еміграцію. Так ось цей турнір (єдиний в історії) виграла українська команда на чолі з легендарним Володимиром Кобзярем…
Тобто нам є чим пишатись у контексті олімпійського руху! Залишається сподіватися, що історія наших виступів, розпочата 1948 року, буде продовжена вже 2020-го!
ПРИЗЕРИ ЗМАГАНЬ ІЗ ФУТБОЛУ НА ЛІТНІХ ОЛІМПІАДАХ
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
