17 головних тренерів працювали в елітному дивізіоні національного чемпіонату за минулий сезон. 9 клубів не змінювали «кермових». «Карпати» змінили один раз. «Зірка» та «Сталь» — двічі. Для того, щоб охарактеризувати кожного із 17-х тренерів, прес-служба УПЛ звернулася до нашого експерта Олега Венглинського. Йому й слово:
«ЧОРНОМОРЕЦЬ»: Олександр Бабич
— У виступі одеситів були два невдалі відрізки, які коштували їм місця в Лізі Європи: стартові тури, коли вони поступались із великим рахунком, і низка матчів після програшу в Києві «Динамо». У другому випадку, як на мене, мав місце прорахунок наставника: Бабич виставив резервний склад, мотивуючи це тим, що основа знадобиться йому в наступних поєдинках, утім, насправді відбувся збій ігрового ритму, через що вже наступних вихідних «Чорноморець» поступився в ключовому для себе матчі сезону — з «Олімпіком». Однак, попри все, робота Бабича заслуговує позитивних слід, адже з таким складом і шосте місце — чудовий результат. Я побачив прогрес у діях як команди, так і футболістів (особливо відзначу Третякова, Коркішка, Хобленка та Хочолаву). «Чорноморець» показав, що може варіювати тактичні схеми. Сподіваюся, фаховий прогрес цього наставника триватиме й наступного сезону.
«ОЛЕКСАНДРІЯ»: Володимир Шаран
— Порівняно з минулим сезоном підопічні Шарана здійснили прогрес, піднявшись на одну сходинку. З другого боку, був період, коли «Олександрія» опинилася перед перспективою завоювання «бронзи», втім, не скористалася шансом. На мою думку, злий жарт із командою зіграв лютневий поєдинок проти «Волині»: оті 6:0 розхолодили футболістів, змусили повірити їх, що вони все можуть, а насправді після цього «Олександрія» два місяці не могла виграти. Основний «плюс» підопічних Шарана — вражаючий рівень організації дій у захисті (взагалі — дисциплінована гра). Основний недолік — відсутність тактичної варіативності в атаці, при тому, що в розпорядженні Шарана є виконавці, здатні вести наступальні дії. «Олександрія» — найстарша команда Ліги, однак те, що там мало молодих футболістів, не означає, що їм не довіряють, просто, судячи з усього, немає з кого вибрати. За турнірною логікою, наступного сезону команда з Кіровоградщини має піднятися ще вище.
«ОЛІМПІК»: Роман Санжар
— Це, без перебільшення, прорив року. Санжар здивував багатьох — думаю, й себе також. Видно, що його команда добре навчена й слухається тренера. Видно, що «Олімпік» може грати по-різному, хоча зазвичай донеччани віддають перевагу строго захисному стилю. Санжар добре проводив ротацію складу, вів майже безпомилкову селекцію. А головне, мабуть, те, що «Олімпік» дотримується сучасного футболу — силового, швидкісного, гнучкого. Вважаю, місце в Європі вони заслужили.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
