Історія Дьємерсі Мбокані дуже схожа з історією Юнеса Беланда. Футболісти прийшли до «Динамо» водночас. Під керівництво тренера, який не дуже вмів (м'яко кажучи) розпоряджатися класними гравцями.
На старому багажі, за інерцією конголезець провів один сезон. В другому вже «просідав». Далі була зміна тренера і повний занепад Мбокані як футболіста «Динамо». Не тому, що Дьємерсі розгубив свою потужність, клас, націленість на ворота. А тому, що в «Динамо» утворилася зона комфорту, з якої африканець не хотів вибиратися.
Орендне відрядження до «Норвіч Сіті» навряд чи можна вважати провалом. Близько тридцяти матчів, половина з яких – в основі, сім забитих голів – непогані показники в дуже конкурентному чемпіонаті. А ось у «Халл Сіті» не заладилося. Дуже мало матчів і жодного забитого м'яча.
Повернення Мбокані до «Динамо» навряд чи можна оцінювати однозначно. З одного боку, Дьємерсі залишається найсильнішим серед діючих форвардом «Динамо» за потенціалом. З іншого боку, його ставлення до роботи може вкотре перекреслити усі перспективи. Обнадіює персона нового тренера. Принаймні, Мбокані може розпочати все з чистого листа. Та й Хацкевич повинен розкласти для себе акценти – потрібен йому форвард чи ні. Якщо потрібен – тоді варто шукати до конголезця підхід.
«Динамо» конче необхідно пройти кваліфікацію Ліги чемпіонів. Вихід до групового етапу турніру поліпшить фінансовий стан клубу, що зараз є життєвонеобхідним процесом. Адаптація Мбокані до команди могла б розширити варіанти для головного тренера, підвищити атакувальну міць «Динамо». Принаймні, чому б не спробувати?
Хоча заява Мбокані після зриву трансферу до «Олімпіакоса» (про те, що футболіст розчарований втратою можливості грати за чемпіона Греції) насторожує. Схоже, перспектива викладатися за «Динамо» не приваблює конголезця ні під будь-яким соусом.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
