Міжсезоння – пора, коли інформація про можливий перехід Ярмоленка до того чи іншого клубу, або про зацікавленість в послугах українця європейських (і не тільки) команд просочується зі всіх щілин. Це тема, яка водночас є цікавою і заїждженою, оригінальною і банальною. Віднайшовши натхнення, UA–Футбол пропонує читачам поглянути на ситуацію під геть іншим кутом – літературним.
***
В просторім холі, ніжно і грайливо,
Проміння сонця малювало барвами весни.
Десь там, схиливши голову томливо,
Над ним, самотнім, насміхались сни.
Він спав і бачив синє небо,
На ньому знак – величний символ «Д» (де).
А поруч – там, за рогом недалеко,
Здійнявся ґвалт серед людей.
Вони прийшли – усі по кращу долю,
Всіх манить скарб – його таємний гріх.
Вони, беззахисні, готові до неволі –
Віддати все – усе, хто скільки міг.
В його очах не поміщалось зайво блиску.
Та серце йокнуло, затріпотіло від жалю.
Він ненавидів їх і трансферну колиску.
«Продам? Віддам? Чи, ліпше, збережу?».
Він ладен був, на дві частини розколовшись,
Себе зламати, втекти на край землі.
Аж раптом, сон тривожний сколихнувши,
У трепеті постали образи ясні.
Вони стояли перед ним,
За вітром розпускаючи його одвічний страх.
Андрій, а поруч – вірний друг Вадим
З новим контрактом на руках.
***
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
