Велика і славна історія не гарантує світлого теперішнього та майбутнього. Минулі досягнення часто навіть шкодять – привертають увагу і підсилюють ефект від поразок.
З «Рейнджерсом» – яскравий приклад. Рекордсмен за кількістю здобутих у Шотландії титулів чемпіона повернувся до єврокубків після процесу банкрутства та «заслання» до низів шотландської футбольної ієрархії. В першому після повернення до еліти сезоні «Рейнджерс» посів третє місце національної першості, пропустивши вперед себе не лише «Селтік», але й «Абердін». Невдача? Дуже скромний виступ – так буде правильніше. Але навіть цей результат дозволив «джерс» повернутися до єврокубків. Змушував, щоправда, стартувати з самих витоків – першого кваліфікаційного раунду Ліги Європи.
Важко було називати «Рейнджерс» яскравим фаворитом стадії. Хоча рейтинг дозволяв шотландцям перебувати у списку сіяних, а за показником вартості команда входила до трійки найстатусніших.
У порівнянні з суперником по першому кваліфікаційному раунду, - люксембурзьким «Прогрессом», - «Рейнджерс» дорожчий більш ніж в десять разів. Проте цей факт не став визначальним у розподілі сил. Шотландці вдома здобули мінімальну перемогу, а в гостях намагалися захистити те, що є. Не захистили.
«Рейнджерс» двічі пропустив зі стандарту. Двічі – після атак з правого флангу. І все це – від четвертої команди останнього чемпіонату Люксембургу. Ніко Кранчар, Кенні Мілнер, Лі Воллес, Фабіо Кардоссо та інші вляпалися в дуже неприємну історію.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
