Фінал-2006 назавжди увійшов в історію футболу, як поєдинок, де була не тільки спортивна складова. Останній матч у кар’єрі Зінедіна Зідана мав стати тріумфальним проводом французького напівбога на «пенсію», натомість Зізу пішов так, як ніхто. Повз Кубок світу, який через півгодини опинився у руках його кривдника…
Збірна Італії йшла до фіналу переконливіше, ніж «Ле Бльо». Команда Марчелло Ліппі виграла свою групу, «насухо» обігравши Гану та Чехію. І лише зі Штатами була розписана нічия (1:1). Скуадра Адзурра справді по-чемпіонськи діяла в обороні, де захисниками верховодив Джанлуїджі Буффон у розквіті своїх сил. Відповідно у плей-офф Італія не пропустила жодного голу у трьох матчах, почергово вибивши із турніру Австралію (1:0), Україну (3:0) та Німеччину (2:0).
Натомість французи під проводом «астролога» Раймона Доменека заледве вийшли з групи, посівши другу сходинку після матчів із Швейцарією, Південною Кореєю та Того. В 1/8 фіналу була здобута вольова перемога над Іспанією (3:1). У наступному раунді обіграно Бразилію завдяки голу Анрі, а у півфіналі вже Зідан вирішив долю протистояння з Португалією.
І ось – фінал. Для Франції – можливість повернути собі титул після провального 2002-го і красиво провести Зідана, який відіграв на німецьких полях по-особливому натхненно. Для Італії – шанс взяти реванш за фінал Євро-2000, де апеннінці пропустили «золотий гол» від Давіда Трезеге.
Стартовий свисток аргентинського арбітра Орасіо Елісондо – і події стали розвиватися просто блискавично. На 6-ій хвилині Флоран Малуда увірвався у штрафний майданчик італійців і впав після незначного контакту із Матерацці. До 11-метрової позначки підійшов, звісно ж, Зідан. Капітан збірної Франції ледь не став жертвою власної самовпевненості – виконав «панєнку» і м’яч, відбившись від поперечки, заледве перетнув лінію воріт.
Далі увімкнувся вже Матерацці. Марко, відчуваючи за собою провину, сміливо ходив на стандарти біля воріт Бартеза. На 19-ій хвилині оборонець Скуадри підстеріг свій шанс. Пірло подав кутовий, а Матриця, перестрибнувши опонента, вгатив м’яч головою у сітку повз спантеличених Бартеза і Рібері. Через кілька хвилин Матерацці знову дозволили пробити з ідентичної позиції – цього разу французи встигли заблокувати удар. Втретє після стандарту воротам «Ле Бльо» загрожував Лука Тоні – поперечка!
Після перерви Франція заграла рішучіше. Особливо активно на вістрі атаки діяли Анрі та Рібері, для якого це був перший Мундіаль. Тьєрі вправно обігрував італійських опонентів, пасував, бив по воротах, іноді змушуючи Буффона демонструвати реакцію. Натомість Франк неодноразово пробивав здалеку, але щоразу м’яч летів повз «рамку». Овертайм.
Додаткова 30-хвилинка подарувала дві ключові події, які вплинули на загальний підсумок матчу. В обох випадках головною дійовою особою став Зідан. Вишукана подача від Саньйоля знайшла його лисину в районі 11-метрової позначки. Зізу приклався від душі і м’яч, наче гарматне ядро, полетів під поперечку. Але ж на воротах – не Філімонов. Буффон встиг випрямити руку і перевести м’яч на кутовий. Якби Зідан оформив дубль, то, найімовірніше, не було б епізоду, який трапився зовсім незабаром і став одним із найскандальніших в історії.
Італія йде вперед, але Елісондо фіксує фол в атаці. Тим часом за його спиною пишеться драма. Матерацці вже на газоні. Він корчиться від болю, але при цьому хитро контролює події, розплющивши ліве око. Неподалік від нього Зідан. Що сталося? Потрібен відеоповтор.
Коли режисери трансляції прокрутили загадковий епізод, все стало зрозуміло. Зізу обмінявся з Матерацці кількома фразами, а тоді різко розвернувся і вдарив свого опонента головою у груди. Що вирішить арбітр? Моменту він не бачив, але після нетривалих консультацій із своїм помічником Даріо Гарсією виймає із кишені червону картку. Для Зізу, звісно. Легендарний гравець купився на провокацію. Яку? Це тема окремого матеріалу.
Провокація виявилася настільки очевидною, що Дік Адвокаат, знаменитий нідерландський тренер, вибухнув від обурення: «Я не знаю, що саме казав Зідану захисник італійців, але якби Матерацці сказав щось погане про мого батька або мою матір, я б також йому врізав».
Франція без свого вожака таки вистояла до серії післяматчевих пенальті, але там, за гіркою іронією долі, схибив Давід Трезеге, злий геній збірної Італії на Євро-2000. Удар форварда прийняла на себе поперечина. Натомість в італійців Пірло, Матерацці, Де Россі, дель П’єро і Гроссо пробивали без жодних шансів для Бартеза. Фортуна повернула Скуадрі Адзуррі борг за всі промахи у мундіальних «лотереях». Однак ця перемога завжди матиме скандальний відтінок. Попри поразку, батьківщина зустрічала Зідана і Ко, наче чемпіонів.
Чемпіонат світу-2006. Фінал
Італія – Франція – 1:1, по пенальті 5:3
Голи: Матерацці, 19 – Зідан, 7, з пенальті
Пенальті реалізували: Пірло, Матерацці, Де Россі, дель П’єро, Гроссо – Вільтор, Абідаль, Саньйоль
Італія: Буффон, Гроссо, Каннаваро, Матерацці, Дзамбротта, Гаттузо, Перротта (Яквінта, 61), Пірло, Каморанезі (дель П’єро, 86), Тотті (Де Россі, 61), Тоні
Франція: Бартез, Абідаль, Галлас, Саньйоль, Тюрам, Вієра (Алу Діарра, 57), Макелеле, Зідан, Малуда, Рібері (Трезеге, 100), Анрі (Вільтор, 107)
9 липня. Берлін. Олімпійський стадіон, 69 000 глядачів
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
