Як українські футболісти виграли молодіжний мундіаль

Футбол України 10 Липня, 11:28 1672
Як українські футболісти виграли молодіжний мундіаль | 19-27
40 років тому, 10 липня 1977-го, молодіжна збірна колишнього СРСР стала чемпіоном світу, а найкращим у її складі був києводинамівець Володимир Безсонов.

…Зразу треба повідомити, що більше на молодіжних мундіалях «червоно-білі» не перемагали. Це свідчить про унікальність турніру 1977 року для вітчизняного футболу. Інша його особливість — те, як багато гравців радянської команди в майбутньому виросли до зірок «дорослого» футболу: Безсонов, Балтача, Баль, Хидіятуллін…

Приз найкращого виконавця всього турніру й конкретно фінального матчу отримав нападник (тоді) київського «Динамо» на прізвище Безсонов. Володимир добре провів увесь чемпіонат, а вирішальний поєдинок став його бенефісом: він не лише забив два м’ячі, а й увесь ігровий час діяв, без перебільшення, феноменально! Наприкінці року Міжнародний олімпійський комітет визнав Безсонова найкращим молодим футболістом світу.

Сам фінал 10.07.1977 видався захопливим: обидва колективи не замикалися біля своїх воріт, завзято атакуючи чужі. Специфікою зустрічі стала доволі значна кількість помилок футболістів, причому помилок усіх можливих видів — технічних, тактичних, позиційних. Безумовно, це логічно пояснюється віком: молодим гравцям притаманно діяти без огляди й суворого дотримання тактичних схем.

Окремим пунктом треба відзначити роботу арбітра. Француз Вотро багатьма фахівцями вважається найкращим у літописі футболу, проте так, як він відпрацював у цьому поєдинку… Крім призначення сумнівного вільного удару у ворота СРСР, опісля котрого мексиканці вперше зрівняли рахунок, він змусив футболістів обох збірних чотири (!) рази перебивати 11-метрові в післяматчевій «лотереї». Але навіть це не допомогло мексиканцям!

МЕКСИКА — СРСР — 2:2 (8:9 по пенальті).

10 липня 1977 року. Туніс. Фінал молодіжного чемпіонату світу. Туніс. Стадіон «Ель Мензах». 22 000 глядачів.

Арбітр: Вотро (Франція).

МЕКСИКА: Паредес, Мора, Рубіо, Альварес, Косіо, Родрігес, Гардуно, Рергіс (Лучано, 45), Лопес-Зарза, Манцо, Плаченца (Гарсія, 80). Тренер Португал.

СРСР: Новиков (Сивуха, 95), Крячко, Балтача, Каплун, Ільїн, Баль, Безсонов, Хидіятуллін, Бичков, Сопко, Бодров. Тренер Мосягін.

Голи: Гардуно (50), Манцо (58) — Безсонов (43, 54).

Майже весь матч (із французьким коментатором) можна подивитися за цим посиланням: