Ця команда – жива ілюстрація загадкової душі українського футболу. Бо, мабуть, більше ніде в світі клуб не може одночасно успішно грати на результат спортивний і букмекерський. Усі про дивне захоплення не то футболістів, не то тренерів, не то керівництва клубу, не то всіх їх разом узятих знають, усі про це говорять, але довести не можуть. Чи не хочуть.
Користуючись лояльністю каральних органів нашого футболу, Олімпік демонструє унікальну здатність вирішувати різні завдання, які одне з одним начебто не поєднуються. Щоправда, судячи з кадрових пертурбацій, у сезоні-2017/2018 відстояти свій результат зразка минулого чемпіонату Олімпіку буде складно. Складно, проте можливо, адже справді зіркових футболістів в обоймі у Романа Санжара не було ніколи.
Як грали у сезоні-2016/2017
Чемпіонат, який донеччани завершили на четвертому місці і здобули право вперше в клубній історії взяти участь у єврокубках, Олімпік розпочав невдало, майже провально. Зі стартових п’яти матчів команда виграла лише один, а три зустрічі програла. Однак підсиливши склад екс-динамівцем Андрієм Богдановим, хлопці Санжара поступово набирали обертів і до завершення першого кола вже знаходилися у верхній частині таблиці. Гра донеччан виглядала збалансованою і на відміну від конкурентів за місце у першій шістці дивовижно стабільною. В заключному матчі першого кола «олімпійці» навіть змогли відібрати очки в Шахтаря (1:1).
До другого етапу Олімпік пробився впевнено, посівши четверте місце. А в поєдинках за медалі і єврокубки донеччани пропри очікування скептиків не розсипалися, не почали нічого вигадувати, а грали впевнено. Вінцем тієї впевненості окрім турнірного результату стала перша в історії перемога над Динамо. При цьому здобута вона була в день 90-річчя київського клубу.
Тенденції
Попередніх три сезони продемонстрували, що яким би не був склад Олімпіка, команда демонструє змістовний, добре організований футбол і за рахунок організації гри не допускала навіть натяку на боротьбу за виживання. І то за умови, що всі ці роки клуб не міг грати вдома. Можна тільки уявити, яким був би результат, якби додати фактор рідних стін і усунути явище букмекерства.
Пішли: Іван Матяж (Істра, Хорватія), Дмитро Гришко (СКА Хабаровськ, Росія), Михайло Сергійчук (Верес), Сергій Гринь (Шахтар), Артем Поступаленко, Віталій Гемега, Віталій Гошкодеря, Ярослав Олійник, Ігор Жураховський
Прийшли: Артем Шабанов (Сталь), В’ячеслав Лухтанов (Верес), Ґучі (Бразилія), Іван Сандей (Дніпро), Павло Лук’янчук (Динамо), Аурімас Тручінскас (Утеніс, Литва)
* - курсивом виділені ті трансфери, які ще офіційно не відбулися
Сімох виконавців, які впродовж цього міжсезоння залишили Олімпік, можна називати стабільними гравцями основи. Донедавна компанію їм складав також лідер команди зразка минулого чемпіонату Андрій Богданов. Але Андрій з керівництвом клубу про нові умови контракту домовитися зміг, тоді як інші футболісти шукають чи вже знайшли ті варіанти працевлаштування, які їх влаштовують більше. Один з них – капітан Дмитро Гришко, який поперся на заробітки у ворожу Росію.
Поступаленко, Гемега, Олійник та Жураховський клубів наразі не знайшли. Не виключено, що за лічені дні до старту вони в Олімпік ще можуть повернутися. Те саме стосується й Сергія Гриня, котрий виступав за Олімпік на правах оренди, а зараз знову повернувся у клуб, якому належить.
Потенційний новачок - бразилець Ґучі
Серед потенційних новобранців варто виділити стоппера Артема Шабанова, котрий провів у складах київського Арсеналу, Волині і кам’янської Сталі 75 поєдинків Прем’єр-ліги. Прізвища решти новачків широкому загалу майже невідомі. Виняток становить хіба оборонець В’ячеслав Лухтанов, який подавав надії, виступаючи за молодіжні команди київського Динамо. Однак приблизитися до основного складу киян В’ячеслав так і не зміг.
Орієнтовний склад: З. Махарадзе – Парцванія, Шабанов, Іллой-Еммерсон (Антон Кравченко), Віталій Федорів (Немчанінов) – Володимир Доронін (Є. Цимбалюк), Брікнер – С. Шестаков, Андрій Богданов, Моха – Ґучі
Наразі в заявці на офіційному сайті Олімпіка вказані лише 14 футболістів. Серед них – жодного нападника. Втім, зрозуміло, що найближчими днями цей список розширюватиметься, тому спрогнозувати, у якому складі Олімпік вийде на стартовий матч проти Олександрії майже неможливо. У нинішньому вигляді й під навантаженнями команда в процесі зборів у Харкові виглядала непереконливо, про що свідчать зокрема поразки від першолігових Колоса з Ковалівки, охтирського Нафтовика і харківського Геліоса.
Чого бракує
У нинішній ситуації легше сказати, чого донеччанам не бракує. Більш-менш вкомплектованою за мірками Прем’єр-ліги виглядає хіба оборонна ланка з воротарем Заурі Махарадзе на чолі. У середній лінії є Богданов, на атаку здатні якісно працювати Сергій Шестаков та Моха. Достатньо досвіду має й опорний хав Володимир Доронін. Разом з тим, треба очікувати, що почнуть себе проявляти молоді вихованці клубної академії Іван Брікнер, Євген Цимбалюк та Владислав Хомутов.
На що претендуватимуть
Роман Санжар і його помічник з дублю Денис Хомутов – прекрасні тактики. Їх вміння організувати команду за короткий проміжок часу вражає. Власне, тому нинішні начебто відчутні втрати катастрофою не здаються. В контексті внутрішнього чемпіонату, звісно. Немає сумнівів, що Олімпік знову боротиметься за місце в першій шістці і з великою долею вірогідності в неї знову потрапить. Але що команда з таким посереднім підбором виконавців робитиме в Лізі Європи, збагнути важко.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
