3:1. До гри від такого результату не відмовився б ніхто з вболівальників команди київського Динамо. Та й не лише вболівальників. Однак зважаючи на якість продемонстрованого командою Олександра Хацкевича футболу, такий рахунок є лише мінімальним відображенням переваги «біло-синіх». Втім, ця гра – вже історія. Наразі варто виділити ключові фактори, які сформували саме такий розвиток поєдинку.
Стабільність Хацкевича
Коли наставник Динамо на вчорашній прес-конференції говорив про прогнозованість складу суперника, він скромно промовчав, що основа киян виглядає ще більш прогнозованою, ніж стартова одинадцятка від Адольфа Гюттера. І справді, тренер гостей трохи здивував. Одна заміна, щоправда, виявилася вимушеною: через пошкодження навіть у заявці не було лівого півоборонця Міралема Сулеймані, якого замінив Крістіан Фасснахт. Крім того, Гюттер відійшов від звичної для себе тактичної схеми 1 – 4 – 4 – 2 і зіграв з одним нападником Ґійомом Оаро. Випустивши опорника Джибріла Соу, тренер гостей наситив середню лінію.
Хацкевич натомість від добра добра не шукав. Перший єврокубковий поєдинок сезону-2017/2018 розпочали ті ж виконавці, які були в основі у попередніх зустрічах проти Чорноморця і Шахтаря. Хіба-що Сергій Сидорчук спустився трохи нижче і грав у опорній зоні на рівних з Володимиром Шепелєвим.
Лідер Ярмоленко і п’ята Мбокані
Розпочали гру кияни вельми агресивно. «Біло-сині» застосували високий пресинг, під дією якого редути Янґ Бойза дали збій доволі швидко. Дьємерсі Мбокані, змістившись вправо, віддав м’яч п’ятою в дотик у центр, а Денис Гармаш у жорсткому єдиноборстві з Касімом Нуху проштовхнув кулю трохи вперед. Андрій Ярмоленко, підхопивши м’яч, опинився перед Давідом фон Балльмоосом без опіки й, не довго думаючи, пробив під поперечину.
Швидко досягши свого, господарі трохи зменшили оберти й почали грати у прагматичному стилі. Витримка й дисципліна свої плоди принесли, коли той же Ярмоленко розхитав на правому краї Стівена фон Берґена і видав прекрасний пас на Мбокані. Точніше, передача була не найідеальнішою, але Дьємерсі оперативно зметикував і підрізав м’яч у ворота фірмовою для цього матчу п’ятою.
«Пожежник» Кадар
Впродовж гри оборона киян діяла злагоджено. В першому таймі натяк на провал виник лише раз. То коли Кевін Мбабу на правому фланзі легко накрутив Тамаша Кадара і мав перед собою достатньо простору, щоб вивести когось із нападників на ударну позицію. Але Кевін поспішив і його простріл знайшов ногу когось із динамівських оборонців.
Удруге ж Кадар «махнув» в середині другого тайму, коли після виконання «стандарту» програв позицію Касімові Нуху. Завдати влучного удару з меж воротарської зони стопперові Янґ Бойза не заважав уже ніхто, але пробив він головою надто невдало.
Динамівська щедрість
У другому таймі Динамо втратило шість ідеальних нагод для того, щоб довести рахунок до розгромного і, мабуть, зняти питання про вихід до наступної стадії остаточно. Почалося все з того, що Дерліс Ґонсалес, отримавши пас від Сидорчука, примудрився в межах карного майданчика віддати м’яч вздовж воріт так, що він долетів не до Мбокані, а до ноги опонента. Потім у хрестовину після подачі кутового влучив Кадар. Після нього, ледь вибігши на поле замість втомленого Сидорчука, один після ідеального пасу Гармаша перед воротарем опинився Микита Корзун. Бив білорус начебто добре, але фон Балльмоос в останню мить м’яч ногою зачепив. Натомість на прицільний удар Ярмоленка, котрий промчав з м’ячем ледь не з середини поля, воротар реагувати вже не встигав. На цей раз капітана киян підвела точність.
Динамівці розривали оборону суперника, поки трохи не надихалися, а після приблизно 15-хвилинного спочинку прискорилися знову. На цей раз нові моменти зіпсували Мбокані та Ярмоленко.
Очікувана втома
І все ж у заключні хвилини підопічні Хацкевича підсіли. Третій матч одним складом впродовж тижня таки дався взнаки. Сидорчука і Дерліса Ґонсалеса, якого, як і в матчі з Шахтарем, вистачило на 70 хвилин, тренер замінити ще встиг. Але ж набігалася команда в цілому і з наближенням фінального свистка ця вада ставала все помітнішою. Врешті, запоровши стільки моментів, динамівці в компенсований час ще й пропустили. Знову провалився фланг Кадара, а Фасснахт після навісу свіжого Роджера Ассале забив у падінні головою з-під Миколи Морозюка.
І добре, що ситуацію з алогічних 2:1 таки вдалося виправити. Третій м’яч динамівці забивали, провівши не особилво вигадливу атаку за принципом «бий вперед – комбінація прийде». І справді, Мбокані, борячись після довгого заносу з власної половини за верховий м’яч, зібрав на собі обох стопперів, а, мабуть, найкращий гравець матчу Гармаш, вибігши з глибини і опинившись перед фон Балльмоосом, холоднокровно пробив повз воротаря.
3:1, які дають запас міцності, але не право їхати до Берна самовпевненими. Бо працює в Україні тренер, який не так давно після 2:0 у першому матчі увірував у вищість своєї команди над Янґ Бойзом настільки, що виставив у повторному поєдинку авантюрну пару стопперів Кривцов – Ордець. До чого це призвело, згадувати, мабуть, не варто.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
