Вчорашній матч у виконанні Дьємерсі Мбокані – яскравий приклад того, як нападник повинен проявляти клас. І суть не лише у забитому м'ячі і в класній передачі на Гармаша, яка посприяла першому взяттю воріт «Янг Бойз». Суть у тому, як Мбокані чіплявся за м'ячі попереду, як легко вигравав свої єдиноборства, як легко знаходив простір не лише у центрі, але й на флангах.
Примітно, що Мбокані не виглядав втомленим. Дьємерсі не носився по полю, наче дзиґа. Нападник брав своє саме за рахунок класу – вмінням правильно обрати позицію, вчасно відкритися під передачу, умінням покласти корпус, підставити ногу під фол. Якщо конголезець продовжить в тому ж дусі, то шанси у Кравця, Мораєса і Бесєдіна будуть лише під час менш важливих для «Динамо» матчів. На найвідповідальніші ж битви виходитиме Мбокані.
Дьємерсі зробив для «Динамо» всі три голи. В перших двох – пряма участь, у третьому – опосередкована, без якої б не було точного завершального удару Гармаша. Вступивши у верхову боротьбу, Мбокані не дозволив захисникові «Янг Бойз» зіграти у м'яч і перервати передачу Коваля. Так нападник і повинен грати – вступати у боротьбу за будь-яких умов. Єдина ложка дьогтю – то не використаний конголезцем момент після передачі Морозюка. Цього разу Мбокані головою пробив вище, хоча «Шахтарю» в останньому турі чемпіонату забив з більш складної позиції.
Олександр Хацкевич повинен докласти максимум зусиль для того, аби Мбокані й в подальшому почував себе у команді комфортно. Дьємерсі не потрібно вчити грати у футбол, його потрібно забезпечити умовами. Умовами, які б присікали дискомфорт та апатію. Це не означає, що в команді Мбокані повинен бути недоторканим, або ж особливим. Це означає, що футболіста потрібно зацікавити.
В компанії з Ярмоленком та Гармашем Мбокані виглядає дуже солідно у нападі. Можливо, саме цього «Динамо» і не вистачало в останні роки.
Ігор Семйон
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
