Індзагі народився 9 серпня 1973 року в П'яченці, пограв за команду рідного міста та ще кілька менш відомих клубів, але більшість тіфозі асоціює його з двома клубами. Ну, ще, може, Аталанта, де наколотив вражаючі 24 голи у 33 матчах і звідки переходив у Ювентус. Відтоді і аж до кінця своєї 21-річної кар'єри Піппогол сприймався як топ-снайпер – загалом понад 300 голів у. Він досягнув усього і навіть більше в Мілані, де завершив грати аж у 39 років. По 2 Скудетто, Ліги чемпіонів і Суперкубки УЄФА, Клубний чемпіонат світу.
Піппо пишається і злегка насміхається з Мессі та Роналду, що його рекорд у 2007 році недоступний навіть для них. Індзагі забив 5 голів у 3 фіналах найзначніших міжнародних турнірів за 1 рік: Ліги чемпіонів (дубль, Афіни, Ліверпуль, 2:1), Клубного Мундіалю (дубль, Йокогама, Бока Хуніорс, 4:2) і Суперкубка УЄФА (1 гол, Монако, Севілья, 3:1).
У Мілані він став великим «кілером» не одного гранда. Його пара з українцем Андрієм Шевченком – одна з найкращих в історії Кальчо. Колись саме Піппо ділив з Раулем звання найкращого бомбардира в історії єврокубків, хоча на Золотий м'яч так і не замахнувся.
Індзагі – це не лише безліч вирішальних голів. Це також неймовірна італійська емоція! Екстаз! Після кожного взяття воріт він ніби «вмирав» разом з фанатами, пропускаючи через себе кожен голос захвату. Тож пригадаймо 9 голів (це його улюблений ігровий номер!) Індзагі, які доводили до божевілля фанатів, коментаторів, а також його партнерів, серед яких був і наш Андрій Шевченко, і Кака, і Златан. Справді інфарктні м'ячі, які ощасливлювали людей і показували, якої вершини майстерності досяг цей чарівник (за іншою версією – шахрай) офсайдної лінії.
1. Гол у ворота Барселони на Камп Ноу. Кубок Гампера-2010
Дуже смішно це чути про такого природженого бомбардира, але СуперПіппо дуже часто звинувачували у відсутності техніки і в тому, що м'яч просто знаходив його поблизу воріт. Серйозно? Тоді ви просто мусите глянути цей удар у ворота Барси на її стадіоні. Гра завершилась з рахунком 1:1, і лише по пенальті каталонці виграли 3:1. На хвилиночку, Індзагі забив ЦЕ у 37-річному віці!
2. Гол у міланському дербі проти Інтера. Переможний
Мілан зберігав шанси поборотись з Ювентусом за титул чемпіонів у 2002 році лише в разі перемоги в Дербі делла Мадонніна. Скудетто і так дісталось туринцям, але ваги переможного гола Індзагі у ворота Інтера (1:0) це не відміняє. Він просто не мав права змарнувати геніальний пас Руй Кошти! «Старе Серце!» – кричали італійські коментатори, вочевидь, маючи на увазі серце «россонері» у Піппо.
3. Гол у ворота Аякса з пасу Шевченка. Чвертьфінал Ліги чемпіонів, матч-відповідь
Після нульової нічиєї Мілан мусив забивати. І то якнайшвидше. Адже кожен гол Аякса змушував відповідати на 1 більше. Тривожне гольове мовчання у матчі, який завершився перемогою «россонері» 3:2, перервав саме Індзагі. Навішував не хто інший, як Ґранде Шева (на відео з 1:10)!
4. Гол у ворота Аякса. Поцуплений, він же переможний. Чвертьфінал Ліги чемпіонів, матч-відповідь
Проста, як двері комбінація (була б більш доречною для навалу останніх хвилин) і смертельний гачок від форварда Мілана. Гол, який вивів у півфінал, переписали на Даль Томассона. Хоча це одна з найбезглуздіших крадіжок. Данець просто виставив ногу на лінії воріт. Для чого? Цікаво, що тоді, у 2003 році, на «Сан-Сіро» за чужих грав Златан Ібрагімовіч. У фіналі тодішнього сезону ЛЧ Мілан бив Ювентус у Манчестері по пенальті.
5. Гол у ворота Буффона в матчі чемпіонату Італії
Екстраординарний. Це слово в Італії після голів Індзагі звучало частенько. Або ще гранде гол. Усі епітети підходять для гола у ворота Буффона. На дворі березень 2003-го. Черговий магічний пас від Пірло Філіппо приймає у трагічній для форварда ситуації. Буффон і Монтеро, здавалось, усе контролюють, але м'яч прошмигнув поміж ніг Джіджі. Цей матч нам запам'ятався також неординарним голом Шевченка, який накрутив увесь захист Ювентуса і Буффона, немов бразилець.
6. Голи у ворота Ліона, які вивели у півфінал Ліги чемпіонів 2006
Схожа історія до матчів проти Аякса. На виїзді 0:0, вдома треба перемагати. Але Ліон, в якого виблискували Абідаль, Вільтор, Жунінью, Гову, Фред, а на заміні сидів Бензема, Так само перший гол забиває Індзагі головою після навісу з флангу. Суперник зрівнює, Мілан на грані вильоту, але тут трапляється оцей неймовірно драматичний гол на 88-й хвилині. Шевченко пробиває, снаряд стукає спочатку в одну стійку, потім в іншу, і нарешті хижак СуперПіппо добиває жертву, аби та не мучилась. У півфіналі їх чекав виліт від Барселони і скасований гол Шеви.
7. Гол у ворота Баварії. Чвертьфінал Ліги чемпіонів 2007
Мілан втрачає перемогу в першому матчі на «Сан-Сіро» 2:2 і мусить їхати в Мюнхен. Для більшості команд Європи цей розклад означає кінець шляху в Лізі чемпіонів, але не для італійських «дияволів». Зеєдорф відкриває рахунок на полі Баварії, а Індзагі фактично завершує гру (2:0, дивіться гол з 1:15). Нереально красивий асист Кларенса п'ятою і безсилий перед Його Величністю Олівер Кан. Це був той самий рекордний і тріумфальний рік для Піппо!
8. Гол у ворота Ліверпуля. Фінал Ліги чемпіонів 2007
Індзагі приніс Мілану цей Кубок європейських чемпіонів, помстившись за Стамбул. Дубль у фіналі проти Ліверпуля. Перший гол – «випадковий», скажуть критики. Пірло пробиває штрафний, Піппо плечем стає на шляху і забиває. другий гол – це вже фірма. Межа офсайду, вихід один на один, обіграш воротаря і екстаз святкування!
9. Останній гол у кар'єрі – у ворота Новари. Чемпіонат Італії 2012
Красиве прощання. День прощання сенаторів. Зеєдорф, Гаттузо, Неста, Дзамбротта... Останній матч Піппо у кар'єрі – йому вже 39,і це не жарти! Заключний тур сезону 2011/2012. Останній гол. 316-й чи який там за ліком! Переможний гол, який було десятки, якщо не сотні. Найкращим бомбардиром сезону став Златан Ібрагімовіч (Мілан, 28 голів). Але незабутнім став єдиний у сезоні гол СуперПіппо...
... Він попрощався з футболом лише ненадовго. Індзагі занадто рано повернувся у Мілан як головний тренер і провалився. Але на це були свої причини. Крім недосвідченості тренера, занадто великі амбіції на той крихітний бюджет і посередній склад, як для такого величного клубу. Жодного гравця з приставкою Ґранде (і близько не було й натяку на Суперпіппо), лише декілька більш-менш придатних до рівня команди. Дива не сталось, провал був закономірним.
Та ось зараз Індзагі творить нову історію і вже може похвалитись першим серйозним успіхом. Легенда Мілана вивів дуже скромну, але й амбітну Венецію у Серію Б за 3 тури до кінця сезону, знову ставши героєм тіфозі. Це тільки початок? Передчуваю, що так!
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
