1. Стресостійкість
Дебют поєдинку на «Сан Мамес» міг стати для Зорі справжнім кошмаром. Вже у першій атаці господарі створили серйозну небезпеку біля наших воріт. Ікер Муньяїн пробив у хрестовину, а після добивання Вільямса надійно зіграв наш голкіпер. Баски продовжили облогу і створили ще кілька гострих моментів. Далеко не кожній команді вдалося б вистояти за таких умов, проте футболісти Зорі, зціпивши зуби, терпіли і грали із холодною головою. Не запанікували. Більше того, у середині першого тайму перевели гру до воріт Атлетіка – тоді ж і забили переможний гол.
Після перерви сценарій повторився: шквал атак господарів, потім невелика пауза і знову штурм – аж до фінального свистка. При цьому у захисних побудовах Зорі не спостерігалося відвертих пожеж. При найменшій можливості команда Вернидуба виходила в атаку, хоча могла б просто виносити м’яч подалі і усеможливими способами затягувати час. За гру українців не було соромно. А окремі вболівальники «левів» розчаровано покидали трибуни ще за 10-15 хвилин до фінального свистка. Вони зрозуміли, що матч програно.
2. Реалізація
Упродовж матчу Атлетік подав 7 кутових. Зоря – лише 1. І цей єдиний корнер став для нас успішним – Сухоцький подав у центр штрафного майданчика, де Харатін вдало пробив головою під дальню стійку. По суті, Зоря використала свій єдиний реальний шанс для взяття воріт. Були ще дальні удари від Гречишкіна, Караваєва, але ці м'ячі виявилися занадто легкими для голкіпера Атлетіка Яго Ерреріна.
3. Нейтралізація Адуріса
У складі Атлетіка ми чи не найбільше побоювалися Аріца Адуріса. І недаремно. Гольова машина басків, попри 36-річний пробіг, перебуває у повному порядку і вже оформила 3 м'ячі на старті сезону Прімери. Але в першому таймі центрфорварда закрили повністю. І не церемонилися із легендою анітрохи. Пригадуєте, як Сваток виніс немаленького Аріца біля бокової лінії? Єдиного промаху оборона Зорі припустилася на старті другого тайму, коли Адуріс отримав змогу вийти на рандеву із голкіпером. Але Лунін зіграв просто блискуче.
4. Фактор голкіпера
Юний страж воріт Зорі провів поки що найкращий матч у власній кар'єрі. Його навантажили роботою з перших секунд – він впорався, а звідси з'явилася впевненість і навіть кураж. Окрім згаданого вище Адуріса, Андрій Лунін потягнув вбивчі удари Вільямса та Кордоби, впевнено грав на виходах. По суті, припустився лише однієї помилки, коли на 14-ій хвилині невдало зіграв на виході, що могло закінчитися голом Ечейти. Та ми не братимемо до уваги цей епізод. Лунін – найкращий гравець Зорі за версією читачів «Футбол 24».
5. Недооцінка від басків
Варто визнати, що на руку Зорі зіграли ще два важливі фактори: недооцінка від іспанців + проблеми команди Зіганди на старті сезону. Про недооцінку, зокрема, сказав і Юрій Вернидуб під час післяматчевої прес-конференції. Коли Атлетік нарешті усвідомив, що голіруч Зорю не візьмеш, було пізно. У чемпіонаті баски наразі виступають посередньо, а в неділю їх очікує важкий виїзд у Валенсію. Тож читалося їхнє бажання забити швидкий гол, а потім на класі спокійно утримувати перемогу. Не вдалося.
Зоря здобуває свою першу, історичну перемогу у груповому раунді Ліги Європи, і це докорінно змінює розташування сил у групі J. Фаворити – Атлетік та Герта – опинилися внизу, а лідирує гордий та загадковий Естерсунд. Це означає, що шведи битимуться з потрійною мотивацією у спарених матчах із Більбао. Тим часом команда Вернидуба просто зобов'язана грати на перемогу у домашньому матчі проти Герти. Та й підтримка львів'ян, схоже, буде значно соліднішою, ніж у першому турі.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
