Понтус Вернблум (Швеція)
Вернблум ще після Євро-2016 повідомив свою національну асоціацію про бажання зосередитися на виступах за клуб і більше часу приділяти сім'ї. Досить дивне рішення для футболіста, тільки розміняв четвертий десяток років.
У поточному сезоні Понтус і близько не справляє враження втомленого життям, буркотливого старикашки - навпаки, діє ініціативно, пристрасно, корисно для команди. Можливо, під враженням від гри «нового старого» Вернблума Янне Андерссон і запропонує йому повернутися. Значний досвід виступів саме в Росії, яким володіє Понтус, міг би стати додатковою конкурентною перевагою «армійця» перед менш досвідченими колегами. Ну і дух, зрозуміло. З Вернблом «тре крунур» автоматично додасть в бойовитості.
Златан Ібрагімович (Швеція)
Де б Златан не грав - всюди ставав чемпіоном. Тільки зі збірною ніяк не досягне серйозного успіху. Можливо, це єдине, що утримує великого в усіх відношеннях майстра від остаточного і безповоротного розставання з національною командою.
Ібра стільки раз дивував світ нетривіальними судженнями і не менш оригінальними вчинками, що ще один різкий кар'єрний фінт нікого не здивує. У разі благополучного відновлення після травми до кінця року у нього залишиться досить часу, щоб набрати форму до світової першості. За деякими даними, Ібрагімович вже подумує про поїздку в Росію, і аж ніяк не туристом.
Вейн Руні (Англія)
У 2017 році легендарний нападник прийняв навіть не одне - два доленосних рішення: після 13 років служби «МЮ» повернувся в клуб своєї молодості та попутно попрощався зі збірною Англії. Останню Руні покинув в ранзі найкращого бомбардира всіх часів, і в доступному для огляду майбутньому на його снайперські позиції абсолютно точно ніхто не зробить замах (у найближчого переслідувача з числа діючих гравців Джермена Дефо - більш ніж на три десятка м'ячів менше).
Своєю серпневою заявою Шрек начебто не залишив надій на повернення: треба, мовляв, давати дорогу молодим і все в такому дусі. Так адже і сам Руні далеко не старий - 32 роки всього! На головному турнірі чотириріччя колосальний ігровий досвід і лідерські якості Вейна напевно стали б у нагоді британцям. Сама присутність такої авторитетної особистості в роздягальні здатне благотворно позначитися на мікрокліматі, заспокоїти команду в критичний момент.
Даріо Срна (Хорватія)
Якщо в особистому житті Даріо все стабільно - багаторічний щасливий шлюб, дочка, - то над кар'єрою згустилися хмари. У вересні 2017 року «Шахтар» підтвердив позитивну допінг-пробу свого багаторічного вожака і від гріха подалі перестав використовувати в офіційних матчах. Але оскільки покарання Срні по лінії ФІФА і УЄФА досі не винесено, виключати його з числа потенційних учасників ЧС-2018 передчасно. Так, офіційно латераль завершив кар'єру в національній команді ще рік тому, але з тих пір у «картатих» змінився головний тренер. Якщо Срна уникне тривалої дискваліфікації («А що? А раптом?»), можливо, і отримає від Златко Далича пропозицію, від якої важко відмовитися.
Хаві (Іспанія)
Цей сценарій зовсім вже фантастичний, але його реалізація, переконаний, привела б у захват море уболівальників по всьому світу, які ностальгують за старою доброю «тікі-такою». Нехай Хаві вже 37, виконавцю його профіля кінська витривалість і не потрібна. Мізки - ось головний інструмент геніального півзахисника, а з ними у нього за відгуками, що долітали з Катару, як і раніше порядок. Вийти на заміну і видати кілька фірмових прихованих передач для нього і сьогодні не проблема. Якщо одноклубник по «Барселоні» Хулен Лопетегі добре попросить підсобити в Росії по старій пам'яті - Хаві навряд чи відмовиться.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
