Олександрові Сватку – 23. «Зоря» – його третя команда на рівні УПЛ. Але саме тут Сваток, схоже, знайшов своє русло і нарешті відчув упевненість.
Шанс вперше заявити про себе на елітному рівні випав у «Волині», куди Сваток відправився у піврічну оренду в сезоні 2014/15. Віталій Кварцяний начебто обіцяв Олександрові стабільну ігрову практику, хоча насправді Сваток зіграв лише шість поєдинків – чотири у чемпіонаті та два в Кубку. Нестабільне середовище у Луцьку разом зі специфічним характером тренера зумовили повернення Сватка до «Дніпра», де свого шансу довелося чекати ще рік.
Спершу у «Дніпрі» Сваток вдовольнявся крихтами. Стати основним захисником судилося в сезоні 2015/16, в якому Олександр відіграв за «Дніпро» 34-и матчі. Нерідко піддавався критиці, але грав у основі – і цей факт сприяв успішному подальшому розвиткові кар'єри.
Після дніпровської кризи опинився у «Зорі», в складі якої доріс до виклику до національної збірної України. З «Зорею» Сватку багато чого довелося пережити вперше: перший виклик до збірної, перший безперервний досвід гри на міжнародній арені (п'ять матчів; в той час як у «Дніпрі» був лише один), перші голи – як на міжнародній арені, так і на внутрішній.
Нині «Зорю» важко уявити без Олександра Сватка. В'ячеслав Чечер випав з обойми, Василя Прийму переслідують травми, тож центр оборони тримається на плечах Олександра. Поруч з ним грають то Гречишкін, то Гордієнко, то Харатін (як у вчорашньому поєдинку). Але стержнем є саме Сваток.
Вчорашній гол у ворота «Чорноморця» став другим для Сватка на дорослому рівні. Перший був забитий у ворота «Герти» в Лізі Європи. Обидва голи – ударами п'ятою.
Олександр Сваток має все для того, аби прогресувати і безапеляційно увійти до когорти найсильніших захисників нашого чемпіонату. Наразі ж Олександр лише на підході до цього визнання.
Ігор Семйон
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
