Євген Хачеріді давно вважається одним з найсильніших центральних захисників українського футболу, який зіпсував собі репутацію емоційним характером на початку кар’єри. Проте нинішній сезон він провів на диво спокійно, тоді як його основні конкуренти відзначались досить нестабільною грою.
Розписувати головні чесноти Хачеріді сенсу немає. Всі і так знають, що його майже неможливо пройти один в один, за рахунок довгого кроку він рідко кому програє в швидкості, знімає усі верхові подачу, які йдуть в його сторону, а останнім часом ще й практикується в першому пасі і має в цьому напрямку непогані успіхи.
Разом з тим Євген досі максимально не використовує свою антропометрію під час стандартів біля воріт суперника і не позбувся залежності від настрою. Щоправда, цього разу він не з’ясовував стосунки з арбітрами чи опонентами, а час від часу впадав у сплячку, ніби обмірковував, яку ж пропозицію прийняти – «Динамо» по новому контракту чи якогось зарубіжного клубу.
Але й відверто невдалих матчів у Хачеріді було зовсім мало. Серпневий провал проти «Янг Бойз» виносимо за рамки, адже в тому поєдинку катастрофічно захищалась вся команда. У грі з «Зорею» Євген помилився з передачею, коли луганці змогли розпочати свій неймовірний камбек. А у поєдинку зі «Скендербеу» дії захисника були схожі на відбування повинності, що і вилилось у красномовні 2:3. Безперечно виділяється матч з Хорватією, в якому Хачеріді не зміг завадити Крамарічу відкрити рахунок після подачі з флангу.
На інших шальках терезів стоїть солідна гра у абсолютній більшості матчів Чемпіонату України, що дозволило «Динамо» пропустити найменшу кількість голів за першу частину сезону. Показово, що своєї єдиної поразки в Прем’єр-лізі (якщо не рахувати технічної за Маріуполь) кияни зазнали, коли Євгена не було у складі (матч з «Чорноморцем», 1:2). Майже бездоганними у виконанні Хачеріді були обидва класичних протистояння з «Шахтарем». Він заробив найвищу оцінку за принциповий другий бернський поєдинок з «Янг Бойз», а також нічого не дав зробити таким командам з досить сильним вістрям атаки, як «Ворскла», «Маріуполь», «Олександрія».
У першій грі з олександрійцями, до слова, Євген відзначився поки що єдиним голом у нинішньому сезоні. Та ще й яким – не просто підставив голову під подачу (чого від нього постійно чекають), а зумів згрупуватись та виконати досить складну акробатичну фігуру, щоб пробити по м’ячу.
В червні наступного року у Хачеріді закінчується контракт з «Динамо», а в липні йому виповнюється 31. Власне, для нього наступає момент істини – або він остаточно перетворюється на гравця однієї команди, або ж все-таки наважиться на зміну обстановки. Чомусь є переконання, що переїзд до чемпіонату з вищим рівнем конкуренції сприятливо вплине на Євгена. Питання в тому, чи залишились у нього амбіції та бажання відкривати для себе щось нове.
Альтернатива. Домагой Віда («Динамо»). Хорват переїжджав до України з сумнівною історією на хвості про розпивання пива у клубному автобусі. Власне, на перших порах його гра відповідала репутації. Проте поступово Віда перетворився спочатку на сильного захисника (та ще й спеціаліста по «Шахтарю»), а потім на повноцінного лідера команди. Останні півроку були лебединою піснею Домагоя в Києві.
Віда не став підписувати новий контракт з «Динамо», а вирішив продовжити кар’єру в «Бешикташі» (хоча у стамбульців в останній момент з’явився конкурент в особі «Евертона»). Однак незважаючи на те, що рішення він прийняв у вересні, Домагой добросовісно відіграв майже до кінця року, демонструючи все ту ж притаманну йому пристрасть. Важливість Віди для тренерського штабу «Динамо» полягала ще й в тому, що ним можна було закрити абсолютно будь-яку діру у захисті і якість його гри від цього не втрачалась. Воістину чергове підтвердження приказки: те що маємо, не цінуємо, втративши - плачемо.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
