«Легендарний» і «Непотоплюваний», «Брила», «Фенікс» і «Номер-один-назавжди» - епітетів, якими вшановували Олександра Шовковського за 24 сезони, проведені в київському «Динамо», було в достатку. За цей тривалий період він встиг 10 разів стати найкращим кіпером України, 35 разів піднімав над головою різні кубки, був номінований на Золотий м'яч, а також приклався до великих досягнень на клубному та національному рівні (півфінал Ліги чемпіонів і ¼ фіналу Чемпіонату Світу).
Але 18 вересня 2016 року СаШо провів останній матч за «біло-синіх», а потім ... Потім в рамці воріт «Динамо» в черговий раз почалася чехарда, в ході якої з'ясувалося, що ні Ковалю, ні Рудько не вдалося закріпити за собою перший номер. Зараз Максим їде в Іспанію, але питання щодо стражника воріт залишається на порядку денному (поки що в рамці воріт «Динамо» стоїть Бущан).
У зв'язку з цим footballua.tv пропонує «згадати все»: воротарів, яким чогось не вистачило, аби перервати гегемонію Шовковського.
1. Віталій Рева (2001-2007, дебют - 2001)
Протягом шести років був доблесним наступником СаШо. Але ні при Лобановському, ні при Михайличенко і Дем'яненко не зміг похитнути авторитет Олександра.
2. Олександр Філімонов (2001/2002, дебют - 2001)
Втративши місце в складі «Спартака», отримав запрошення в київський клуб. Однак Лобановський більше довіряв Віталію Реві, а потім і Шовковському, який відновився. У сухому залишку Філімонов провів всього кілька офіційних матчів за киян, і вже в наступному сезоні поповнив ряди російського «Уралана».
3. Олександр Рибка (2005-2010, 2014-2016, дебют - 2005)
Воротар «Динамо» і збірної України запам'ятається футбольній громадськості, мабуть, своїми скандалами і дискваліфікацією більше, ніж грою в створі воріт. Варто згадати випадок в грі «Динамо-2» - «ЦСКА» Київ, в якій Рибка побив ногами Матюка, і, звичайно ж, історію з вживанням сечогінного засобу, через який Саша був відсторонений від футболу на 2 роки. При цьому, талант у високорослого футболіста безсумнівно є, скоріше, йому просто не пощастило вічно знаходитись на других ролях.
4. Тарас Луценко (1992-1998, 2005-2009, дебют - 2007)
За ті довгі роки, поки контракт Тараса належав «Динамо», українець вийшов на поле АЖ 11 разів. При цьому грішно не згадати ті фантастичні емоції, які відчули вболівальники киян в нині далекому сезоні 2008/2009 в матчі-відповіді кваліфікації проти «Дрогеди» (2: 2), коли Луценко «феєрив» в своєму штрафному на останніх хвилинах.
5. Станіслав Богуш (2008-2013, дебют - 2008)
А ось Станіславу підвернувся відмінний шанс відправити Шовковського на лавку. Більш того, в сезоні 2008/2009 він успішно виконав завдання, не пропускаючи голів протягом 783 хвилин (з 5-го по 12-й тур). Богуш навіть став гравцем місяця в чемпіонаті, але казка закінчилася так само швидко, як і почалася. Уже в наступному сезоні основним знову став СаШо, а після травми коліна в 2010-му Стас так і не зміг повернутися в основну команду.
6. Денис Бойко (2009-2014, дебют - 2010)
Вихованець клубу дебютував в останньому турі чемпіонату України сезону 2009/10. Наступний шанс Денис отримав в матчі Ліги Європи 2010/11 проти «Шерифа», де зробив серйозну помилку. Матч закінчився перемогою «Шерифа» з рахунком 2:0, після чого Бойко гарненько «присів» на лавку. Справжній рівень цього голкіпера все побачать лише кілька років по тому, коли його впевнена гра допоможе його команді вийти у фінал Ліги Європи, але це буде вже у «Дніпрі», а не в «Динамо»...
7. Максим Коваль (2010- ..., дебют 2010)
Максим став основним в «Металурзі-2» ще в свої 15, а після переходу в «Динамо» зміг засвітитися в єврокубках, і деякий час вважався одним з найперспективніших гравців України, та й всієї Європи. Але непотоплюваний Шовковський в черговий раз відновився після травми, і юний голкіпер втратив місце в стартовому складі.
На сьогоднішній день перший гравець збірної, який народився в незалежній Україні, зіграв вже понад 100 матчів в УПЛ і якийсь час міг вважатися основним, але в якийсь момент через свою нестабільність поступився місцем в основі спочатку Рудько, а потім — і Бущану. Зараз його чекає оренда до кінця сезону — Максим вирушив піднімати з дна таблиці іспанське «Депортіво».
8. Артем Кичак (2006-2013, дебют 2010)
Артем прийшов в основну команду раніше Бойко і Коваля, проте дебютував пізніше - лише 27 жовтня 2010 року Кичак, напевно, найбільший невдаха з усіх воротарів «Динамо», оскільки так і не отримав реального шансу заявити про себе, і після довгих поневірянь відправився у «Волинь», в якій, нарешті, став основним.
9. Георгій Бущан (2011- ..., дебют 2012)
Кар'єра Бущана на даному етапі складається якнайкраще: 23-річний воротар отримав кілька шансів показати себе (правда, в більшій мірі вже після ери Шовковського), а зараз і зовсім має можливість стати №1 в Києві. Конкуренцію йому складуть Рудько і Маханьков, на тлі яких Бущан має більш впевнений вигляд. Залишається лише побажати молодому гравцеві удачі.
10. Артур Рудько (2009- ..., дебют 2016)
Йшов десятий день з моменту, як СаШо повісив свої бутси на цвях — саме час дебютувати новому воротареві, який в черговий раз повинен стати надією київського клубу... У тому сезоні Артур провів всього два матчі: за Суперкубок з «Шахтарем» (0:2) і переможний з Карпатами в чемпіонаті (5:0), додавши до активу ще декілька матчів у еврокубках. Можливо, з від'їздом Коваля Рудько все ж отримає шанс показати себе?
... Не можна сказати, що СаШо зіпсував кар'єру більшості футболістів з цього списку. У кожного були свої перипетії, помилки і причини для того, щоб сісти на лавку або зовсім покинути «Динамо»; деяким таке рішення навіть принесло популярність і дало друге дихання.
Але зараз легенда пішла, а київський клуб знаходиться в пошуках нового основного воротаря. Чи зможе хтось стати новим героєм столиці?.. Поживемо - побачимо.
