Доменіко Тедеско будує в Гельзенкірхені гру з трьома центральними захисниками. При позиційній обороні вінгбеки Бастіан Очіпка та Даніель Каліджурі сідають нижче, внаслідок чого формується лінія з п'яти захисників. Тут все стабільно і зрозуміло, а от розміщення та завдання інших п'яти польових гравців змінюються залежно від плану на гру. Тедеско розробив дві різні формації, які грубо можна визначити так: 5-2-3 і 5-1-2-2. Розгляньмо їх детальніше.
Перший варіант – низький пресинг
У першому випадку Тедеско використовує стратегію глибокої оборони. Футболісти Шальке практично не зустрічають опонентів на їхній половині поля, дозволяючи легко проходити центр поля. Пара хавбеків до певного моменту діє пасивно. Коли ж команда-суперник добирається до штрафного майданчика, то опиняється в пастці – відразу 5 футболістів активно вступають у відбір.
Водночас суперник, якого Шальке виманює у власні володіння, стає вразливим до контратак. Позаду залишається багато вільного простору, який колектив Тедеско ідеально використовує, швидко доставляючи м'яч гравцям атаки.
Одним з трьох таких гравців може виступати Євген Коноплянка – в ролі лівого (значно рідше правого) форварда.
Для українця ця роль підходить дуже непогано, оскільки дозволяє реалізувати сильні сторони (швидкість, вміння грамотно відкритися, завершити атаку ударом) та не вимагає тієї постійної роботи, в якій він слабкий (активний пресинг, гра у відборі).
Шальке – РБ Лейпциг: зародження контратаки, в якій заб'є Коно
Другий варіант – пентагон
По ходу сезону Доменіко Тедеско розробив ще одну стратегію. Коуч модифікував передню та середню лінії в схему з п'ятикутником. На перший погляд, Тедеско пожертвував одним гравцем атаки на користь чистого опорника. Насправді ж – ця конфігурація більш агресивна та краще протистоїть опонентам з оборонно орієнтованою грою, адже передбачає протидію супернику на його половині поля. При втраті м'яча кожен з «кутів» відразу вступає у відбір.
Вся 5-кутна конструкція повинна рухатися в унісон. Тедеско пояснює, як цього досягти: »Перш за все, гравцям потрібно багато практикуватися. Практика, практика, практика, вивчення відеоматеріалів, а далі знову практика, практика, практика. Найголовніше – це робота, яка виконується на полі.
Щоб гравці тримали певну схему, вам потрібні «стовпи» – футболісти, які стежитимуть за переміщенням всієї лінії: нападники, які вирішують, коли пресингувати, півзахисники, які кажуть, коли висуватися в атаку. Має бути 3-4 персони, що за цим слідкують, і в підсумку виходить така картина».
Фрайбург – Шальке: гості в синьому
Форварди активно пресингують, коли отримують відповідний знак. Що важливо – за підтримки двох хавбеків, які можуть вільно висмикуватися вище, маючи за спиною на підстраховці «номінальну шістку». На це місце Тедеско посадив Макса Майєра.
Шальке – Майнц: перший матч за новою схемою
Майєр – основа пентагона, наріжний камінь у такій схемі. По-перше, він виконує роль глибинного плеймейкера, через якого будується основна маса атак. Макс розміщується на відносно зручній відстані від усіх партнерів. Це дає йому змогу легко змінювати вектор атаки, уникаючи зайвих передач. Гра Шальке стає мобільнішою.
По-друге, присутність Майєра в опорній зоні дає більше свободи дій парі висунутих півзахисників. При першому варіанті вони мусять діяти обережно, адже втрата позиції призведе до провалу в центральній зоні. При другому – відкривається можливість активно підтримувати атаку, вільно грати під нападниками, виходити на ударну позицію.
Ця конфігурація дозволяє Доменіко Тедеско витиснути максимальну користь з Леона Горецки. Тоді як обмеження атакувальних функцій за схеми 5-2-3 знижує його ефективність більше, ніж Бенталеба чи Майєра. Комфортно почувають себе в такій ролі й інші молоді гельзенкірхенські таланти: Вестон Маккені та Амін Харіт. Марокканець, щоправда, не менш вражаючий на фланзі атаки.
Шукаємо місце Євгена Коноплянки. Головний тренер пробував його на двох позиціях: лівим висунутим хавбеком (рідше) та лівим форвардом (частіше).
У цій схемі Євгену не надто комфортно. За такого плану на гру необхідно пресингом здійснювати постійний тиск на суперника та відбирати м'яч, в чому українець, м'яко кажучи, не ідеальний.
Для ролі виснутого центрхава йому бракує навичок комбінаційної гри в пас – це гравець-індивідуаліст, головним чином націлений на ворота. На позиції форварда в Коноплянки обмежений простір для маневрів на швидкості, Євген змушений вести більш контактну гру з оборонцями. У цьому він програє Бургшталлєру і Ді Санто, а над Емболо і П'яцою не має відчутної переваги. Українець найгостріший при роботі на фланзі, а тут йому відводяться інші завдання.
Які ж перспективи в Коноплянки?
Від вибору тренерським штабом плану на гру не в останню чергу залежить потрапляння Євгена Коноплянки в основний склад. Коли Доменіко Тедеско використовує перший варіант, зліва в атаці годі знайти кращу кандидатуру за гравця збірної України. Коли ж Шальке планує грати пентагоном, шанси Євгена на стартові одинадцять знижуються. Втім, як бачимо, не зникають – тренер в нього вірить.
Скріншоти зроблені з офіційного сайту Бундесліги та порталу Spielverlagerung.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
