- У Києві ви встигли застати молодого Олега Блохіна.
- Швидкість відмінна, гольове чуття. Але хлопець своєрідний. Характер непередбачуваний. Йому хтось щось скаже, а він у відповідь: я і сам все знаю, за собою подивися. Старим чути це було якось незвично. Доводилося вчити. Пам'ятаю, якось у душі Олег огризнувся, до нього підійшов Сергій Круликовский, центральний захисник, - і по кумполу йому своєю головою. Серьога хлопець міцний був. Блохін і зрозуміти нічого не встиг, як на кахлі виявився. Посидів на підлозі і зрозумів, що, напевно, десь помилився. А гравець великий. Та й тренер теж - вивів збірну до вісімки найсильніших на чемпіонаті світу 2006 року.
- Мені здається, це скоріше заслуга команди.
- Ось це мені завжди подобалося... Виграє команда, а програє тренер, так? Але ж вгадав зі складом. І молодому Мілевському довірив пробити вирішальний пенальті.
- У Мілевського виявилися сталеві нерви - зіграв в кращих традиціях Паненки. До речі, як вам Артем?
- Теж своєрідний хлопець. Є такий вислів: дурням закон не писаний. А як ще про нього сказати? Маючи такий талант, так бездарно його витратити на всілякі дурниці. Мати авторитет, грати в збірній, в київському «Динамо» - і спустити все в унітаз?
- Може, у нього настане друга молодість в Бресті, а потім він стане видатним тренером.
- Я був би тільки за. Чим більше хороших тренерів, тим краще, - поділився Боговик в інтерв'ю «Прессболу».
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
