- Коли закінчилася літньо-осіння частина в чемпіонаті першої ліги, я повернувся з Охтирки до Києва, де підтримував ігрову форму в складі «дубля» київського «Динамо» - розкриває Вадим подробиці свого приїзду до Краматорська. У якийсь момент я усвідомив, що потрібно щось змінювати в своїй футбольній кар'єрі. Саме тоді і вирішив розірвати контракт з «динамівцями», незважаючи на те, що його дія закінчувалася тільки через 2,5 року. А буквально на наступний день мені подзвонив агент і запропонував варіант з «Авангардом». Після недовгої розмови я йому відповів, що я б хотів спробувати свої сили в краматорського команді.
- Раніше, ти коли-небудь стикався з «Авангардом»?
- Звичайно, я багато чув про цю команду, оскільки у мене багато знайомих грає в «Авангарді». «Приватне» ж знайомство з краматорчани у мене сталося 24 вересня минулого року. Треба сказати, що в якійсь мірі воно також вплинуло на моє рішення перейти в цю команду: «Авангард» в той день здобув вольову перемогу, при цьому абсолютно не звертаючи увагу на те, що грає в гостях.
- Ти не розглядав можливість свого повернення в стан «Нафтовика»?
- Чому ж: я міг спокійно знову приїхати в команду з Сумської області, проте варіант з «Авангардом» мене дійсно «зачепив». Коли зайшла мова про Краматорську, я подумав: «Чому б і ні - треба спробувати!». Після цього я зустрівся з керівництвом клубу з Охтирки, і розповів, що у мене є такий варіант продовження кар'єри. Хочу сказати, що навіть незважаючи на те, що я грав в «Нафтовику» на правах оренди, я дуже вдячний керівництву цього клубу і його тренерському штабу за те, що вони змогли зрозуміти і прийняти мої бажання.
- Які твої враження від перебування в «Авангарді»? Як тобі тренувальний процес?
- У цьому плані тільки позитивні емоції. Мені все тут подобається. Атмосфера в команді дуже хороша. Тренувальний процес? У нас була бігова робота. Зрозуміло, що комусь вона може і не до душі, проте вона просто необхідна, щоб нам потім було фізично легше в чемпіонаті. Мені дуже подобаються тут ігрові тренування. В «Динамо» я завжди тренувався окремо від польових гравців. В «Авангарді» ж навпаки - по максимуму задіють воротаря в загальному тренувальному процесі. Загалом, такі тренування мені приносять тільки одне задоволення.
- Які враження на тебе справив головний тренер «Авангарду» Олександр Олександрович Косевич?
- Мій агент трохи розповів про Олександра Олександровича. Про те, що він зміг підняти криворізький «Кривбас» на новий рівень свого розвитку, а луганській «Зорі» допоміг залишитися в тоді ще Вищій українській лізі. Загалом, ще тоді в мене склалося про цього фахівця позитивна думка. Коли ж у нас відбулося особисте знайомство я вже сам переконався, що він дійсно мудра людина: він знає коли можна футболіста «притравили», а коли йому «напхати». Одним словом, приємно працювати з таким тренером.
- Що можеш сказати про своїх колег по амплуа Артура Денчука і МикитуСавченка?
- У мене з ними хороші стосунки як в тренувальному процесі, так і в побуті. Наприклад, з Артуром після тренувань ми спокійно можемо посидіти і поспілкуватися на різні теми.
- До речі, про побут. Що можеш сказати по проживанню та харчуванню?
- Не дивлячись на те, що зараз команда живе в Слов'янську, побутового дискомфорту не відчувається. Що стосується харчування, то годують теж непогано. Однак головне те, що керівництво «Авангарду» розуміє, що потрібно постійно робити кроки в напрямку розвитку клубу, і що з введенням в експлуатацію газону зі штучним покриттям «життя» не закінчується. Це реально здорово, коли ти знаєш, що незабаром будеш жити на своїй навчально-тренувальній базі, а перед цим в рамках підготовки до весняної частини чемпіонату відробиш два тижні в комфортних турецьких умовах. Повірте, далеко не всі команди першої ліги можуть похвалитися подібним.
- Тебе не лякає те, що Краматорськ - зона АТО?
- Перед приїздом сюди, я спілкувався на цю тему зі своїми друзями, які грають в «Авангарді». Мені сказали, щоб я не переживав з цього приводу. Та й я сам теж розумів, що тут може бути не все так погано, оскільки спокій тут спостерігається ось вже декількох років, протягом яких в Краматорськ приїжджали і приїжджають команди різного рівня. Загалом, на те, що це зона АТО я сильно не звернув увагу: тут все тихо-спокійно, люди живуть розміреним життям. Єдине, що мої рідні спочатку переживали, але я їх відразу ж заспокоїв.
- Ти в курсі, що своїм переходом в «Авангард» переписав його футбольну історію? Ти став першим, хто підписав контракт з краматорським клубом, після того, як він грав безпосередньо в київському «Динамо».
- Якщо чесно, то нічого не знав про це. Скажу, що такої вже пекучої «футбольної» ностальгії по Києву немає, навіть незважаючи на те, що я ще порівняно недавно грав в тій же юнацькій лізі чемпіонів: молодіжний футбол, це одне, а дорослий - зовсім інше. Для мене головне - це намагатися якомога частіше виходити на футбольний газон. В «Динамо», на жаль, у мене такої можливості не було. Саме тому я почав шукати собі інші варіанти. Саме тому приїзд на Донбас не вважаю в своїй кар'єрі кроком назад. Тим більше, що «Авангард» ставить перед собою досить амбітні завдання. Навіть те, що краматорчани намагаються вигравати в кожному матчі, незважаючи на його статус, вже говорить багато про що.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
