Життя погнало українських футболістів за межі країни - в пошуках нових джерел мотивації. У сезоні-2013/2014 в топ-п'ятірці чемпіонатів Європи грали всього два наших співвітчизника - брати Олександр (причому він встиг засвітитися в Італії та Іспанії) та Юрій Яковенко. Плюс в п'ятірці так званих «середніх чемпіонатів», які відносяться до другого ешелону, виступали Ігор Березовський і Артем Мілевський. Всього - чотири футболісти.
Зараз українців в цих десяти лігах - 24. Можна цілу збірну укомплектувати з одних тільки легіонерів з Англії, Німеччини, Іспанії, Бельгії, Греції та Туреччини.
Але при цьому вже простежуються певні тенденції. У сезоні-2015/2016 в п'ятірці провідних чемпіонатів Європи грали п'ять українців, в наступному - вже сім. Але в нинішньому сезоні їх кількість знову впало до п'яти. А якщо винести за дужки Максима Коваля і Владлена Юрченка, які не зіграли за Депортіво і Байєр жодної хвилини в Прімері і Бундеслізі, - можна говорити не про п'ять, а про трьох наших легіонерів.
Схоже, що рівень довіри до українських гравців в цілому в провідних чемпіонатах впав. Артем Кравець вилітав зі Штутгартом і Гранадою, Денис Олійник і Артем Федецький - з Дармштадтом. Роман Зозуля не закріпився в Бетісі, Денис Бойко - в Малазі. Навіть Євген Коноплянка не виглядає лідером в Шальке. На цьому тлі непоганий старт Андрія Ярмоленко в Боруссії Д і притискання Олександра Зінченка в зоряну обойму Манчестер Сіті виглядають скромними оазисами благополуччя.
Можливо, рівень підготовки українських футболістів не дозволяє їм у великій кількості розраховувати на пропозиції з провідних чемпіонатів.
Зовсім інша картина - в лігах другого ешелону. Там кількість наших легіонерів продовжує зростати від сезону до сезону. Після зимового трансферного вікна ми отримали рекордне представництво в Бельгії та Туреччини. Там нашим хлопцям набагато комфортніше, ніж в тій же Іспанії чи Німеччині. Але там і рівень нижче.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
