Цього разу з начальницьких кабінетів Будинку футболу до них «просочилася» інформація про нове розслідування, яке обіцяє бути ще більш резонансним, ніж у справі про свідків маріупольського конфлікту між «Динамо» і ФФУ у Лозанні.
В епіцентрі сюжету чергового рукотворного «скандалу» прогнозовано виявилися Григорій Суркіс та Олександр Бандурко, які нібито «закопали в землю» платежі солідарності від УЄФА. Причому, за версією джерел, наближених до Павелка, це сталося ще тоді, коли згадані функціонери безпосередньо керували федерацією.
Щоб не розводити порожні дискусії навколо неіснуючої проблеми, пропоную звернутися до документа, в якому все було чітко і ясно зафіксовано ще 6 років тому.
З виступу першого віце-президента ФФУ Олександра Бандурка перед делегатами звітно-виборного Конгресу національної асоціації у вересні 2012 року.
«…Незважаючи на грандіозний перелік зробленого, тим не менше, у нашої команди залишилася одна мрія, яка, на превеликий жаль, досі не втілилась у життя. Ця мрія – тренувальний центр для збірних команд України з футболу у селі Гореничі, Київської області.
У 2004 році Президент України Леонід Кучма дав зелене світло цьому проекту. Але наступна після нього влада призупинила виконання цього амбіційного плану. Долаючи бюрократичні перешкоди, ми продовжували проектувальні та підготовчі роботи, а також робили все можливе, аби акумулювати необхідні фінансові ресурси для будівництва центру.
Чергову спробу зробити наші плани реальністю було здійснено у 2010 році на XXIV звітно-виборній Генеральній асамблеї Національного олімпійського комітету України. Розглянувши пропозицію федерації футболу про необхідність проектування та будівництва в селі Гореничі Київської області Центру підготовки національних збірних команд з ігрових та інших олімпійських видів спорту, авторитетне зібрання дійшло висновку щодо доцільності створення такого спортивного комплексу.
Очевидно, що сьогодні у держави немає вільних грошей для реалізації нашої мрії. Але ФФУ не розпорошила кошти УЄФА і ФІФА за програмами «Хет-Трик» та «Гол», а також ФК за програмою «Солідарність» і не витратила їх на менш значущі проекти. Саме тому федерація має сьогодні реальну можливість, попередньо надавши до УЄФА і ФІФА проект будівництва згаданого центру, який би мав відповідне свідоцтво на право користування земельною ділянкою в Гореничах, отримати протягом одного-двух місяців від міжнародних футбольних установ фінансування в розмірі близько 7 000 000€. Це і є саме ті кошти, які ми акумулювали для реалізації нашої мрії, яку передаємо у спадщину нашим наступникам.
Завершуючи тему Гореничів хочу поінформувати вас про те, що ФФУ свого часу досягла домовленостей з Міністерством оборони України про обмін нерухомого майна містечка на квартири для військовослужбовців. ФФУ в 2004-2005 роках придбані 23 квартири на суму 2 248 600 грн. Ці квартири і досі нікуди не поділися, а знаходяться на балансі федерації і можуть бути використані за вказаною метою.
Я озвучу ще декілька цифр в контексті запитання – який матеріальний спадок наша управлінська команда залишає своїм наступникам? Перш за все цей чудовий будинок футболу, до речі один із найкращих у Європі, футбольний стадіон з будинком із чотирма роздягальнями та конферанс-залом, два майданчика із штучним покриттям — цілий футбольний парк в центрі нашій столиці.
Станом на 31 серпня 2012 року на рахунках Федерації футболу залишки грошових коштів становлять – я буду злегка округлювати для легшого сприйняття на слух:
3 млн 700 тис. грн.
100 тис. швейцарських франків
414 тис. доларів
11 млн. 542 тис. Євро
Беручи до уваги очікуванні надходження від УЄФА в сумі 10 млн. 100 тис. євро та ФІФА в сумі 33 тис. доларів США, а також кошти інвестиційних проектів ФІФА та УЄФА (програми «ГОЛ» та «Хет-трік») і вартість квартир, що знаходяться у власності ФФУ, ресурс Федерації Футболу України до кінця року становитиме трохи більше 37 млн. доларів США.
Загалом же на розвиток футболу протягом минулих п’яти років ФФУ разом зі своїм партнером «УФІ» витратила більше 102 млн. доларів США.
Одним словом, ми залишаємо після себе не порожні засіки. І я щиро побажаю наступникові Григорія Суркіса примножувати цей спадок задля розвитку вітчизняного футболу.
На завершення свого виступу я хочу наголосити на тому, що наша управлінська команда гарантує достовірність кожної цифри, що прозвучала у моїй доповіді. Увесь п’ятирічний доробок належним чином систематизовано і офіційно задокументовано у тому числі з подачі багатьох колективних членів, представники яких знаходяться в цій залі. Тому я справедливо можу адресувати слова подяки кожному з вас, хто доклав своїх зусиль до такого значного результату колективної праці.Дякую за увагу!» (Pressing.net.ua 02.09.12).
На жаль, після Суркіса і Бандурка багаті засіки ФФУ безбожно транжирились, але не поповнювалися. До речі, один із заступників Конькова, який потім зайняв його кабінет - Павелко, так і не розповів громадськості, куди були витрачені при його віце-президентстві понад 37 млн. доларів, що дісталися в спадок від «попередників». Щось з пам'яттю у Андрія Васильовича - тут пам'ятаю, а тут не пам'ятаю...
Андрей ЗАЙЦЕВ
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
