Сімоне Індзагі – чому екс-учасник найсильнішої команди світу став великою загрозою для «Динамо» і грандів Італії

Світовий футбол 8 Березня, 10:49 1266
Сімоне Індзагі – чому екс-учасник найсильнішої команди світу став великою загрозою для «Динамо» і грандів Італії | 19-27
«Футбол 24» розповідає про ще одного гарного учня Свена-Горана Ерікссона і його найкращої команди. Сімоне Індзагі, тренер, який зробив з «Лаціо» третю силу італійського футболу – без Китаю і мільйонів.

Учень Маестро нарешті перевершує свого брата

Дієго Сімеоне, Сініша Міхайловіч, Сержіу Консейсао і ось тепер Сімоне, вічний молодший брат, Індзагі. Це квартет тренерів, в якому хтось успішніший, хтось не може перевершити свою планку, а хтось стрибає вище голови. Наш випадок останній. А ще Роберто Манчіні, який працював асистентом у Лаціо. Їх усіх об'єднує одна особистість. Свен-Горан Еріксон. Творець «найсильнішої команди світу» (цитата сера Алекса Фергюсона), яка наприкінці 90-х-на початку 2000-х спочатку обіграла Манчестер Юнайтед у матчі за Суперкубок Європи, а потім виграла Серію А, зваливши з трону Ювентус. Усі вони багато чому навчитись у шведського тактика.

У тій команді Сімоне відзначився результатом, який дав йому одну з небагатьох переваг над своїм братом – 4 голи у матчі Ліги чемпіонів. Більше ніхто з італійців на таке не спромігся. Вічно другий. Індзагі тоді зблиснув разочок на весь світ, а тепер він нарешті радикально помінявся ролями з братом. Поки легендарний Філіппо відчайдушно бореться з Венцією за плей-офф в Серію А і намагається відмитись від духу провалів з Міланом, Сімоне виростає в нового супертренера Кальчо, який незабаром може взятись навіть за Ювентус.

Сімоне Індзагі, Свен-Горан Ерікссон. Лаціо

Мама пожертвувала кар'єрою, щоб прати брудні, як нафта, футболки синів

Але повернемось до початків. Це історія про безмежну материнську любов, яку не завжди помічаєш і належно цінуєш, коли вона є, зате завжди впадаєш у розпач за її відсутності. Мати сімейства Індзагі Маріна покинула кар'єру, щоб підтримати своїх синів у їхніх мріях. Вибитись із провінційної П'яченци у футбольні зірки. Два брати, два форварди. Один з них вчився краще і був гордістю №1, другий завжди не дотягував. Обидва про всяк випадок вивчились на бухгалтера, хоча матір мріяла про лікарів.

Коли Індзгагі грали на брудних болотяних полях поблизу церкви, додому повертались не діти, а якісь чорнороби з виглядом, ніби працювали по вуха в нафті. Нічого, мамуся все попере, приготує, а ваша справа – мріяти і втілювати задумане в життя. Якщо Піппо, коли виросте, відмовиться переходити в Манчестер Юнайтед через те, що не знає, як йому жити без маминою турботи та їжі, то Моне виявився більш самостійним. Можливо, ці важчі умови та менші преференції і змусили його стати кращим у тренерському ремеслі. Принаймні станом на початок 2018-го року це безсумнівний факт.

Сімоне Індзагі, мама, дружина, Філіппо Індзагі, сім'я

Індзагі мало не буває – беріть, не скупіться

Попри те, що він завжди був у тіні, Сімоне не відчуває заздрості чи злості на брата. Філіппо завжди тягнув його за собою. Хочеш Індзагі? Бери 2, не пошкодуєш. Моне проходив схожий шлях від самих низів Кальчо до Серії А. Тільки йому все виходило значно важче. Аж у 23 роки він зміг вибратись з болота нижчих ліг, вперше взявши планку 10 голів, а потім і в 15 у Серії А. Ось воно, здавалось, Італія отримає сімейний дует форвардів. На горизонті також маячив привид гри за Ювентус.

На жаль, Сімоне згодом ще забив 19 за чемпіонський сезон у Лаціо, але на цьому його результати почали падати вниз. У наступні 11 років він лише раз добив до 10 голів. Він зумів вигризти у старшого Філіппо Скудетто у 2000-му (один з найкрутіших сезонів за чемпіонською інтригою на моїй пам'яті), але так і не пограв з ним разом, якщо не рахувати 11 хвилин у товариському матчі за Італію проти Іспанії (0:2). Золоті роки Лаціо завершились десь у той самий час, коли Моне взагалі забув, як забивати голи. Відтоді якісні, класні гравці могли хіба що народжуватись у цій команді, але не прибувати на піку.

Поки брат спав на лаврах, Моне почав важко працювати

Філіппо Індзагі догравав свою яскраву кар'єру. Старший на 3 роки брат ніяк не міг повісити бутси на те саме фатальне місце. А молодший нарешті почав обганяти. Сімоне почав тренувати з молодняка Лаціо, який став для нього другою домівкою. Помаленьку-потихеньку Індзагі виходив на вищий рівень аж до Прімавери. Він не міг розраховувати на те, що йому відразу дадуть покерувати дублем чи основою, як це трапилось з Філіппо в Мілані. Не та харизма, не та кар'єра.

Вони зустрілись на серйозному молодіжному рівні, і Моне перевершив Піппо на тренерській стежині. Ті чортові 4 роки невдячної праці на самих низах нарешті дали результат. Перша вагома перемога. Кубок Італії, хай і на рівні Прімавери. Швидше, ніж у брата, з яким, хоч-не-хоч, а конкуренція принципова. Філіппо очолив дорослий Мілан, і успіх Сімоне знову виглядав якимсь гротескним. Не той рівень. Та й з молодіжкою Лаціо він так і не виграв чемпіонат Італії, зупиняючись за крок від мети. Програючи К'єво у фіналі і знову здобуваючи Кубок та Суперкубок!

Шанс життя Сімоне – дякувати Б'єлсі

Як багато значить у житті випадок і вміння ним скористатись. Багато хто з нас має свою історію на цю тему. Сімоне, з яким дубль Лаціо забив 236 голів у 88 матчах (майже 3 за гру!) скористався поразкою Стефано Піолі в дербі та очолив дорослу команду. Це пекельна робота. Тренувати клуб, який за фінансами і можливостями не входить у топ-6 Італії, але боротись за місця в Лізі чемпіонів. Тим часом його брателло вже в Серії А не було. Суперпіппо з з полегшенням фанатів звільнили з Мілана, а у Моне було 7 матчів, за якій він мів довести все. 4 перемоги і 3 поразки – не так і зле, якщо враховувати матчі з Ювентусом і Фіорентиною.

Настає літо. І ось його знову ображають. Вся преса так і гудить в передчутті приходу Сампаолі чи Б'єлси, і жодного слова на захист вірного лаціалі. Марсело вже про все домовився, але раптово покидає клуб на 2-й день. Так, «Божевільний», це тобі не Іспанія, тут навіть за Лігу Європи зачепитись важко. Потрібен відповідний бюджет, а Лотіто ще той скупердяй з любов'ю до албанського вектору. Лаціо у розпачі знову звертається по кандидатуру Сімоне, який віддав 17 років цьому клубові. Тепер уже повноцінний алленаторе, без в.о. «Я ж казав тобі, що матиму цю роботу», – дзвінок десь у такому дусі отримав Філіппо. Заслання у 2-лігову Салернітану відміняється.

Сімоне Індзагі, Сергєй Мілінковіч-Савіч, Лаціо

Народження Тренера, який створює гравців за 170 млн євро

Лаціо цілком має право претендувати на звання навіть симпатичнішого, ніж Наполі. Лаціалі не є машиною для вигравання матчів, але те, як вони стають ще сильнішими після продажів лідерів, заслуговує шаленої поваги. Кандрева, Білья, Бальде Кейта – у Римі вони стали зірками, за яких платять від 20 до 30 млн євро. І хто б не покидав команду, заміна не підводить.

Сімоне в парі з керівництвом затіяв омолодження команди. Клозе, Маурі та ще 6 тих, кому за 30 і хто вже сивіє, покинули клуб. На зміну прийшли перспективні або списані, але все ще молоді: брат Лукаку Джордан, Луїс Альберто, Баштуш, Воллас і, звичайно, Чіро. Іммобіле несподівано став хедлайнером трансферної кампанії. Придбати майбутнього найкращого бомбардира Серії А за 10 млн євро – такий бізнес робиться у Лаціо. Моне вміло і сміливо працює з молодими гравцями. Ця модель тренерської кар'єри а-ля Гвардіола працює бездоганно у нашому випадку.

При Індзагі результативність Кейта зросла в 4 рази, Іммобіле б'є всі рекорди. Однак, можливо, найкрутіша його справа – це Мілінковіч-Савіч, або як у ного пише на футболці, Сергєй. Провальний у перші сезони серб взагалі-то обійшовся Лаціо у 18 млн євро. Зараз навіть Трансфермаркт оцінює його у 55, а перезбуджений ринок готовий пропонувати суми від 100 до навіть 170 мільйонів євро.

Лаціо. схема, тактика

Погляньмо на його показники до і після Індзагі. До – лише 4 результативні дії за сезон. Після – 7 голів голів і 10 асистів за 39 матчів, а нині 11 голів і 6 асистів за 35 ігор. Якщо раніше найбільше в цій команді можна було виручити за Феліпе Андерсона, то зараз лідером є 23-річний сербський хавбек, який всіє захищатись і технічно атакувати і створювати моменти, незважаючи на свої 1,91 м зросту. Вас ще може здивувати, чому Індзагі в 3 рази підняли зарплату – до 3-х мільйонів євро за сезон?

Його Лаціо забиває більше за Наполі та Ювентус, але має слабкість

Так, так. Динамо в 1/8 Ліги Європи чекає найкраща (контр)атака чемпіонату Італії – 64 голи у 29 матчах, з графіком випередження показників минулого сезону. А ось найслабшою ланкою залишається захист. У топ-10 Серії А немає команди, яка пропускала б більше за Лаціо. Нещільні редути – це шанс для київського клубу, але потрібно забивати насамперед у Римі. Бо коли лаціалі отримують перевагу і можуть грати за рахунком, їх ніщо не зупинить. Ті ж Ювентус з Міланом вже переконались.

Цікаво, що після розгрому від Наполі римляни трохи перебудувались і вже місяць не пропускають більше гола за матч. У перший повний сезон Індзагі Лаціо посідало 3-є місце за кількістю пенальті у свої ворота. І це не скільки вина суддів, скільки провали захисників або захопленість атакувальною грою. Пресинг і відбір, буває, обертаються проти тебе, адже можна легко нарватись на контрпресинг, поки буде знайдено варіанти продовження атаки, казав екс-помічник Гвардіоли у Барселоні. Намагання створити чисельну перевагу частенько супроводжує жертва одним з гравців суперника, який може завдати удару у відповідь. Хоча перед тим, як знайти вільного від опіки, потрібно ще пролізти через ці хащі індзгієвого півзахисту, що часто не до снаги навіть усіляким ювентусам.

Схеми фан(тас)атичного Індзагі

Сімоне може похвалитись тактичною різноманітністю. Немає такого матчу, якого б він не подивився, і не виніс щось для себе. Немає команди, за якою б він не стежив. В Італії жартують, що він знає все навіть про напівпрофесійні команди. Справжній маніяк футболу трохи нагадує Аллегрі. Може, тому йому і пророкують місце тренера Юве замість Массіміліано, який може перебратись за кордон. У свій перший сезон 2016/17 він застосовував аж 3 тактичні схеми: 4-3-3, 4-2-3-1 і 3-5-2. Перебудова можлива та успішна навіть протягом одного і того ж матчу.

Лаціо, схема. тактика

Зараз його улюбленою розстановкою є модифікація 3-5-2 у 3-5-1-1, яку він почав застосовувати наприкінці попереднього сезону. У ній висунутому форварду допомагає відтягнутий нападник або атакувальний хавбек, який діє максимально високо. До ідеалу цю схему відпрацювали Іммобіле та Луїс Альберто. Іспанець, списаний Ліверпулем, є одним з найкращих гравців сезону. Діючи за плечима Чіро, він уже забив 8 голів і зробив 11 асистів за 36 матчів. Альберто разом зі своїм напарником, про якого нижче, можуть створювати чисельну перевагу на позиції «напівфлангових», а фулбеки тим часом активно підключаються до атаки.

Мілінковіч-Савіч, який діє як бокстубокс, з'єднує атаку із захистом і багато в ому нагадує Погба. Це той нечастий випадок, коли в одній людині поєднуються і техніка. і потужні фізичні дані. Він часто дії у напівпозиції між центром і флангами, і його маневр при небанальному дриблінгу дуже важко передбачити. Причому серб частенько створює перевагу на лівому фланзі, куди полюбляє зміщуватись і той же Луїс Альберто.

Індзагі застосовує схожі до Гвардіоли прийоми, коли крайки розташовуються дуже високо, а з обох боків від опорника діють ще 2 хавбеки, які збільшують простір атакувальних маневрів. При потребі Мілінковіч і Пароло, ще один незамінний гвинтик системи Сімоне, закривають цю вразливість центральної зони при насичених флангових підключеннях захисників, які також суттєво відповідають і за атаку.

Якби ми були в ері 90-х, а Індзагі не був би таким прогресивним тренером, Сергєй грав би центрфорварда, на якого б закидали довгі м'ячі або робили навіси. Однак зараз це злочин проти такого універсала, урізання його дуже широких можливостей для допомоги всім лініям. Та й йому простіше вигравати повітряні дулі проти звичайних півзахисників чи крайній захисників, ніж боротися з більш вишколеними в цьому плані центрбеками.

Ця команда сильна не тільки фланговими контрвипадами. Переваги тактики Сімоне – високий і дуже активний пресинг (іноді на тебе кидаються з 3-х сторін), особливо у небезпечних для суперника зонах (Динамо особливо м'яч не покатає!), створення чисельної більшості як в атаці, так і обороні. Останній компонент Лаціо суттєво підтягнув. Команда вже не настільки вразлива при раптовому переході з нападу в захист.

Пресинг застосовується не лише для того, щоб пошвидше відібрати м'яча, а й перекрити шляхи для дальніх і гострих передач суперника. Завдяки мобільності, вдалим синхронним переміщенням (цілі групи по декілька чоловік діють, як солдати у війнах старого зразка) та активному тиску індивідуально сильні лаціалі при переході в атаку мають змогу обігрувати 1 в 1, не нариваючись на підстраховку суперника, яка ще більше оголює його тили.

Сімоне вміє долати кризи команди та зірок

На початку 2018-го лаціалі пережили щось схоже на кризу кінця сезону 2016/17, коли на фінішній прямій віддали 4-е місце Аталанті та програли фінал Куба Італії Ювентусу. 4 поразки і нічия в 5 матчах, гольова засуха Іммобіле. На всі ці проблеми Індзагі завжди правильно реагував.

Коли Лаціо знову включив повні оберти, а примхливий Феліпе Андерсон звільнив команду на тиждень від своєї присутності. всім пішло це на користь. Чіро розірвав Стяуа, Андерсон активно допомагав і припинив лінуватись на полі, через що Сімоне жорстко вичитував його ще на «Олімпіко» (і спрацювало ж!). Мілінковіч-Савіч та Альберто традиційно показували високий рівень.

Лаціо Індзагі настільки перелякав Мілан і Ювентус, що ті з більшою радістю катали м'яч у центрі поля, ніж йшли ризикувати. Обидві команди добре пам'ятали 3 поразки на двох, яких їм завдав контратакувальний механізм «б'янкочелесті», та зробили невтішні для нейтрального глядача висновки – нинішній Лаціо можна переграти або в безшабашному неаполітанському ритмі (може, тільки Ман Сіті та Шахтар зараз готові до такого), або вимучуючи суперника боротьбою та монотонністю. Римляни програли в Кубку лише по пенальті, а в чемпіонаті через геній Дибали, який зробив гол з нічого.

Через VAR ми втратили 7 очок, тому мені більше подобається Ліга Європи

У Сімоне Індзагі працює своєрідна логіка оцінки введення системи відеоповторів. Він вважає. що римлянам було б краще без Відеоасистента рефері, рішення яких позбавили клуб аж 7 очок у Серії А 2017/18. «Я буду чесним, мені не подобається ця технологія. Ми були б вище в таблиці. Віддаю перевагу Лізі Європи, де немає жодного VAR». Наставник Лаціо вважає, що ця система працює непослідовно і частіше на користь суперника.

Що ж, Динамо може розраховувати на певні ротаційні поблажки Лаціо зі складом, може, навіть, на недооцінку. Однак, якщо синьйор Сімоне дуже захоче, він позбавить киян надій на чвертьфінал турніру, який йому в дечому більше імпонує, ніж Серія А. Виконавський і тактичний клас на боці італійського клубу, і тільки реальний шанс поборотись з Інтером і ненависною Ромою за бронзу може відволікти від єврокубкових мрій.

Тарас Котів