Микита Бурда: «Із моїм голосом краще слухати, ніж співати»

- Як дізналися про виклик, і чи став він для вас сюрпризом?

- Було несподівано, тому що за клуб після травми я провів всього пару-трійку серйозних ігор. А хто ж мені повідомив? (Пауза). Здається, першим подзвонив друг: «Ти бачив, що тебе викликали в збірну?» Тут же зайшов в інтернет - і все підтвердилося, - розповів Бурда в інтерв'ю Спорт-Экспресс в Украине.

- Ви знаєте, що в лютому Рауль Ріанчо сказав: «Через рік-два Бурда стане захисником топ-рівня»?

- Хлопці показали мені це відео. Що сказати? Було приємно, що один із тренерів збірної видає такі схвальні оцінки, але підсвідомо я розумів, що це - всього лише великий аванс, і мені ще потрібно багато працювати. Само собою, хочеться, щоб ці слова Ріанчо стали реальністю - і я готовий до цього йти.

- Можливо, думка про вас іспанського фахівця і зовсім зіграла в історії з викликом ключову роль?

- Думаю, кожен із тренерів збірної дивився ігри з моєю участю, аналізував, а остаточне рішення було спільним.

- Вокальний обряд посвячення в збірники - хвилюючий процес?

- Так, все це трохи нервово. Тим більше що з моїм голосом краще слухати пісні, але вже точно не виконувати. Подивимося... Є у нас з сусідом по номеру Ромою Яремчуком один варіантик - подивимося, як воно буде. Розраховуємо заспівати дуетом, щоб мандражу було менше.

***

- Вас визнали одним із найкращих гравців 24-го туру за всіма можливими версіями в ЗМІ. Самі-то задоволені своєю грою проти «Ворскли»?

- Загалом, як мені здається, зіграв непогано. Але у нас ще не було командного розбору гри. Думаю, без помилок все ж не обійшлося - і тренери мені на них вкажуть. Я вважаю, що завжди є до чого прагнути і де покращувати свою гру.

- Як мені здалося, ви не дуже бурхливо відзначали свій гол, забитий після «стандарту»...

- Може бути, з боку моя реакція виглядала стриманою, але всередині емоцій було набагато більше.

- Не все в цьому році було райдужно: у матчі з «Вересом» ви були видалені, а форвард суперників Руслан Степанюк зізнався, що спеціально підставився під вас. Як ви самі до цього ставитеся?

- Підставився - значить, підставився. Якщо він дійсно робив це свідомо, то для його команди рішення можна вважати правильним. «Вересу» це пішло на користь - а ось нам ні.

- Тобто, до судді у вас претензій немає?

- Ну, як немає... Є деякі, але я вважаю, що на результат матчу це вплинути не могло. Ми повинні вміти досягати позитивного результату навіть на тлі суддівських помилок.

***

- За Сергія Реброва ви перепробували в захисті всі можливі позиції. Напевно, вже не пам'ятаєте, яка рідна.

- Ну, як не пам'ятаю... Центральний захисник - власне, те місце, яке я займаю зараз. Для мене це найкомфортніша роль на полі. Але якщо вибирати фланги - праворуч, зрозуміло, грати легше. Як-не-як робоча нога у мене все-таки права.

- Фланговому захиснику в сучасному футболі потрібно багато атакувати. Можна з упевненістю сказати, що в останні роки ви різко додали і в цьому компоненті?

- За Сергія Станіславовича, коли я з'являвся на брівці, завдання активно підключатися до атак не ставилося. В основному тренери просили надійніше відпрацювати в обороні.

- Для будь-якого футболіста довіра тренера першочергова. Олександр Хацкевич дає вам таке почуття?

- Так, це грає дуже велику роль. Якщо тренер довіряє, виходиш на поле з абсолютно іншим емоційним станом. Ну і якщо він ставить тебе в таких матчах, як проти «Лаціо», це показово. Тим більше коли у тебе така позиція, де одна-єдина помилка може вплинути на хід матчу. Залишається працювати, віддаватися і не підводити.

- За останні два роки ви перенесли дві важкі травми - запалення надколінника і пахових кілець. Чи можна сказати, що зараз ці проблеми позаду?

- Такого, щоб людина встала зі столу хірурга - і забула про біль або дискомфорт, просто не буває. Після будь-якої операції на будь-якій частині тіла потрібно підтримувати певний стан. Ось чому я кожен день виконую різні вправи і процедури, щоб ці проблеми не поверталися.

***

- Що допомогло не опустити рук після травм і операцій?

- Я пропустив занадто багато часу. Без моментів депресій не обійшлося. Спасибі рідним і близьким, які завжди були поруч і підтримували у важкі хвилини.

- А хто з досвідчених гравців «Динамо» вплинув на вас більше за інших?

- Якоїсь однієї людини, яка б мене опікала або водила за ручку по базі або полю, не було. Всі хлопці допомагають, підказують в грі та поза нею. У нас в команді дійсно хороша атмосфера, і я дуже радий, що перебуваю в «Динамо» саме в оточенні цих футболістів.

- Ви завжди дуже коротко стрижетеся - навіть у барбер-шопі у Єгора Лугачова. Немає бажання відпустити волосся як у Шапаренка?

- Такої довгої зачіски у мене ніколи не було і, думаю, не буде. Але і під насадку вже не стрижуся: зараз відростив трохи більше, ніж зазвичай.

- Можете наостанок назвати трійку найкращих захисників світу за вашою версією?

- Серхіо Рамос, звичайно. Ще дуже подобається Самюель Умтіті з «Барселони». Ну і, напевно, виділю Каліду Кулібалі з «Наполі»...