- Вами цікавилося Динамо. Але ви вибрали Металіст...
- Металіст був після Динамо. В той момент я не захотів переходити в київську команду. У нас були свої нюанси, про які мені б не хотілося розповідати. Що було те було. А після Динамо я повернувся до Миколаєва і мені сказали, що мене хоче подивитися Металіст. Поїхав на збори з ними в Угорщину. Тоді Михайло Іванович Фоменко був головним. Я йому підійшов. По приїзду до Харкова підписали контракт, і я залишився там.
- Тоді ще не було Ярославського, а команда була середняком ліги...
- Коли я прийшов, ми зайняли п'яте місце і завоювали право брати участь в єврокубках. А потім в силу якихось кабінетних рішень, ми опинилися на шостому місці. Пам'ятаю, що тоді були сильні гравці в команді: Мізін, Паляниця, Пушкуца, Горяїнов. Команда була вікова, я був наймолодшим. На кожному тренуванні і в матчі я не міг розслабитися і на секунду. За мною стояли досвідчені гравці, і я не міг їх підвести. Потрібно було бігати в два рази більше.
- Чого навчилися у Фоменка?
- Я йому дуже вдячний за те, що навчив мене повністю віддаватися грі, з першої до останньої секунди. І якщо тебе щось турбує - краще не виходь на поле. Саме це ставлення до футболу - найголовніше, що прищеплював Фоменко.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
