Так, небагаті клуби періодично «вистрілюють» на сезон-другий, але їх успіх найчастіше відразу закінчується, коли більш заможні розтягують половину гравців. Фінансове питання вже досить тривалий час є дуже болючим для українського футболу. Олігархічна «гонка озброєнь» закінчилася чотири роки тому і весь цей час наш футбол намагається вийти з крутого піке. Щоб утриматися на плаву без мільйонних фінансових вливань від дядька-олігарха, необхідно не тільки мати хорошу команду, навчитися заробляти, але і оптимізувати витрати. Ось про останні ця стаття.
Ми не будемо розглядати питання оптимізації бюджету - тільки те, скільки приблизно власники клубів взагалі витрачають на їх існування. Природно, в будь-якій лізі України розліт бюджетів в кожному випадку індивідуальний і залежить від джерела доходу - бюджетні кошти, спонсор/меценат і т. д. В УПЛ бюджети команд можуть відрізнятися більш, ніж на порядок, а з урахуванням особливостей кожного клубу (майже половина ліги грає і живе в чужих містах), буде сильно відрізнятися і сам список витрат. З клубами з ліг ПФЛ, ААФУ або обласних федерацій справа йде трохи простіше - ось їх ситуацію і розглянемо.
Велика частина даних бралася з відкритих джерел - клуби, що фінансуються з бюджету, зобов'язані давати звіти про свої витрати, які можна подивитися, наприклад, на spending.gov.ua. Підсумкові дані, природно, вийшли в стилі «середня температура по палаті», але вони цілком можуть охарактеризувати витрати середньостатистичного клубу з певним ступенем похибки.
Щоб потрапити до нижчої професійної ліги, потрібно спочатку пройти через горнило чемпіонату України серед аматорів, що проводиться під егідою ААФУ (будемо сподіватися, що виключення з правила у вигляді «Вереса» та СК «Дніпро-1» винятками і залишаться). Ну а щоб заявитися в аматорський чемпіонат, в ідеалі добре спочатку хоча б рік відіграти в чемпіонаті області (хоча і тут бувають винятки). З чемпіонату області і почнемо.
Бюджет аматорського клубу дуже сильно залежить від рівня зарплат гравців і тренерів (так, офіційно у футболістів-аматорів не може бути прямих зарплат, а лише компенсація витрат, але фактично постійні або призові гроші отримують гравці більшості команд). В інфраструктуру на цьому рівні у нас практично ніхто не вкладається або це робиться за бюджетні гроші, тому гіпотетичні витрати на будівництво стадіону/бази враховуватися не будуть, тим більше, що розліт можливих витрат у цій справі просто гігантський. Якщо не набирати до команди гравців на кшталт Кополовця, Окодуви або Алієва, то за рік можна вкластися приблизно у 220 тисяч гривень на зарплату і харчування. Екіпіровка та тренувальні приналежності обійдуться приблизно в 70 тисяч. Середній внесок у вищій лізі чемпіонату області складає 7,5 тисяч. Близько 18 тисяч доведеться витратити на організацію домашніх матчів (оплату роботи арбітрів, лікаря і т. д.) і 84 тисячі - на організацію виїзних матчів. Звичайно, частина витрат тут не врахована, тому на них закладемо зверху, наприклад, 5% від отриманого підсумкового бюджету (20 тисяч).
Якщо звести все разом, то на утримання середньостатистичного аматорського (хоча фактично - напівпрофесійного) клубу починаючому послідовнику Дітмара Хоппа потрібно буде розщедритися приблизно на 420 тисяч гривень на рік.
Категорія витрат | Сума, грн/рік |
---|---|
Зарплата і харчування гравців/тренерів | 220 000 |
Екіпірування | 70 000 |
Внесок за участь у чемпіонаті | 7 500 |
Організація домашніх матчів | 18 000 |
Організація виїзних матчів | 84 000 |
Інше | 20 000 |
Всього | 419 500 |
Вихід на всеукраїнський рівень, тобто участь у чемпіонаті аматорів, веде за собою істотне збільшення витрат. Рівень зарплат в командах на цьому рівні часто набагато вищий - наприклад, гравці херсонського «Кристала» (3-е місце в групі 3 після першого туру другого кола чемпіонату аматорів) в середньому отримують близько 5 тисяч гривень на місяць, а гравці МФК «Металург» (Запоріжжя, 4-е місце у групі 3), за повідомленнями ЗМІ - 8 тисяч. Але навіть якщо взяти 4,5 тисячі і додати податки, то на рік відразу виходить майже 2,4 млн гривень, а якщо додати харчування та проживання іногородніх гравців, то мінімум 2,7 млн. Важливе уточнення - знаючи нинішню ситуацію з «тіньовими» грошима в українській економіці, всі зарплати гравців, тренерів та персоналу клубу прийняті як повністю «білі», ніяких 2,5 тисячі офіційно і 25 тисяч - в «конверті».
Внески за участь у ААФУ вищі ніж в обласних чемпіонатах - виступ у двох етапах і фінальний матч доведеться заплатити 53 тисячі, а якщо дійти до фіналу аматорського Кубка України, то до цієї суми потрібно додати ще 23,4 тисячі. Робота арбітрів на домашніх матчах - приблизно 27 тисяч. Через те, що рефері можуть бути із різних куточків країни, клубу доводиться оплачувати їм проїзд (85 тисяч) та проживання (17 тисяч). Ще в 17 тисяч обійдеться забезпечення команд питною водою і чаєм на домашніх матчах, та ще 17 тисяч необхідно буде витратити для організації записів матчів. Швидка і пожежна на домашніх матчах обов'язкові - це плюс 47,6 тисяч (присутність поліції, до речі, безкоштовна). Відстань до місць проведення виїзних матчів суттєво збільшується і часто доводиться їхати з ночівлею (а це значить, що потрібно витрачатися на проживання) і кілька разів годувати всю делегацію, що в сумі виливається в 975 тисяч на рік (сюди ж входять і невеликі тренувальні збори або участь у міжсезонних турнірах).
Інфраструктура також вимагає фінансової уваги. Вимоги до стадіонів посилюються і звичайного шкільного поля вже недостатньо. Якщо не пощастило і клуб не отримує в безкоштовну оренду бюджетну арену, то оренда «з'їсть» в середньому 144 тисячі на рік (для проведення ігор та тренувань). А якщо раптом для матчу буде необхідність використовувати підігрів поля та/або освітлення, то через оплату електроенергії ця сума відразу пристойно збільшиться. Але такі випадки в нижчих лігах дуже рідкі (це, до речі, одна із причин раннього початку матчу в лігах нижче УПЛ - банальна економія коштів, які не окупаються вхідними квитками), тому гіпотетичне включення підігріву поля або освітлення 1-2 рази на сезон будуть віднесені до категорії «інше».
Якщо не хочеться «пасти задніх», то якість тренувань має зрости, а це значить, що потрібно купити тренувальне обладнання та екіпіровку кращої якості - ще 360 тисяч. Здоров'я гравців варто берегти (особливо якщо вони нам обходяться у 2,4 млн на рік), тому додамо ще 40 тисяч на медикаменти та медогляди. Ну, і тут вже виникає нагальна потреба в клубному офісі, що разом з офісним обладнанням виллється у 30 тисяч. Також додамо ще приблизно 3% в категорію «інше» (для клубів ААФУ враховано більше обов'язкових витрат, тому перелік «іншого» суттєво зменшується) - 100 тисяч.
Підбиваючи цей немаленький список отримуємо збільшення бюджету на порядок - понад 4,5 млн гривень на рік. Звичайно, можна обійтися і набагато меншою сумою (що напевно частина клубів і робить), але середньостатистичний результат вийшов саме таким.
Категорія витрат | Сума, грн/рік |
---|---|
Зарплата і харчування гравців/тренерів | 2 730 000 |
Екіпірування | 360 000 |
Внесок за участь у чемпіонаті та кубку | 76 400 |
Організація домашніх матчів | 125 600 |
Організація виїзних матчів | 975 000 |
Оренда стадіону/поля | 144 000 |
Медикаменти | 40 000 |
Офіс | 30 000 |
Інше | 100 000 |
Всього | 4 554 000 |
Перехід на рейки формально професіонального футболу несе в собі чималі складності. Для початку клубу необхідно пройти атестацію на відповідність вимогам ПФЛ (20 тисяч гривень), а тренерам - отримати ліцензії (32 тисячі). Щорічний внесок за участь у Другій лізі становить 70,7 тисяч плюс клубу, який дебютує в професійному футболі, доведеться заплатити додатковий внесок у 25 тисяч. Зарплати у гравців, тренерського штабу та персоналу у другому дивізіоні теж часто вищі - з урахуванням всіх податків на рік набігає приблизно 3,16 млн гривень. Професійний клуб зобов'язаний мати офіційний сайт (створення і підтримка - близько 19 тисяч на рік). Витрати на медикаменти, екіпіровку та оренду стадіону/тренувального поля можуть залишитися на рівні міцного аматорського клубу - тобто 40 тисяч, 360 тисяч і 144 тисячі відповідно. Офісні витрати трохи збільшаться - приблизно до 40 тисяч. Із приємних новин - оплату праці та проїзд арбітрів починаючи з Другої ліги бере на себе ФФУ. Але тепер потрібно витратитися на стюардів, роздруківку квитків та афіш (якщо клуб не почав займатися цим на аматорському рівні) - приблизно 93,5 тисячі на рік. Харчування та проживання арбітрів все одно лежать на плечах клубу - 17 тисяч. Пожежна, швидка, чай-кава-вода і запис матчу - ще 81,6 тисяч.
Географія виїздів розшириться, адже групи у другій лізі об'ємніші, аніж у ААФУ, що виллється у 1,2 млн гривень на проїзд та проживання. Деякі клуби вже на цьому рівні можуть вкластися в покупку власного автобуса (приблизно 2,5 млн гривень) і витрачати бюджет не на оплату послуг перевізника або залізничні квитки, а на обслуговування автобуса і бензин. Але покупка власного автобуса все ж не настільки поширена в нижчих лігах річ, щоб враховувати її у підсумковому бюджеті.
Якщо на рівні чемпіонату аматорів частина клубів може нехтувати проведенням навчально-тренувальних зборів, то у професійному футболі без цього вже не обійтися. В принципі, якщо не влаштовувати закордонні збори (Туреччина, Угорщина, Словаччина), то можна вкластися у 300 тисяч.
Ще одним обов'язковим пунктом у ПФЛ є наявність договору з будь-якою ДЮСШ. Найбюджетнішим варіантом для клубу буде просто фінансова підтримка вже існуючої місцевої ДЮСШ. Створення власної школи із командами декількох віків, тренерським штабом і участю в змаганнях може обходитися в районі 4-4,5 мільйонів гривень на рік. Звичайно, своя ДЮСШ дає клубу певні переваги в обмін на суттєві витрати, але багато хто з клубів не може йти на такі витрати, тому в загальній сумі бюджету ДЮСШ буде по мінімуму враховані в категорії «інше».
Підсумовуючи весь вищевказаний список і додатково заклавши 5% бюджету в категорію «інше» (280 тисяч), отримаємо 5,88 млн гривень. Знову ж таки, напевно велика частина клубів цілком обходиться меншою сумою.
Категорія витрат | Сума, грн/рік |
---|---|
Зарплата і харчування гравців/тренерів | 3 160 000 |
Екіпірування | 360 000 |
Різні внески | 147 700 |
Організація домашніх матчів | 192 100 |
Організація виїзних матчів | 1 200 000 |
Оренда стадіону/поля | 144 000 |
Медикаменти | 40 000 |
Офіс | 40 000 |
Сайт, соцмережі | 19 000 |
Навчально-тренувальний збір | 300 000 |
Інше | 280 000 |
Всього | 5 882 800 |
У Першій лізі частина витрат може залишитися на рівні другої (екіпірування, проведення домашніх матчів тощо), але збільшувати загальний бюджет все одно доведеться. Внесок за участь у чемпіонаті збільшується в 2 рази - до 141,4 тисяч гривень. Зарплата, природно, також стає більшою. По дуже середнім прикидкам, з урахуванням податків на зарплати власник клубу першої ліги віддає приблизно 4,21 млн гривень на рік. Географія виїздів розширюється до максимальної в межах України, що обходиться у 1,44 млн гривень. Навчально-тренувальний збір можна організувати і більш серйозний - ще приблизно 500 тисяч (а якщо злітати, наприклад, до Туреччини на тиждень, то й усі 800 тисяч).
З урахуванням традиційного 5%-го запасу в категорії «інше» (350 тисяч), отримаємо середньостатистичний бюджет клубу Першої ліги в 7,44 млн гривень.
Категорія витрат | Сума, грн/рік |
---|---|
Зарплата і харчування гравців/тренерів | 4 210 000 |
Екіпірування | 360 000 |
Різні внески | 141 400 |
Організація домашніх матчів | 192 100 |
Організація виїзних матчів | 1 440 000 |
Оренда стадіону/поля | 144 000 |
Медикаменти | 40 000 |
Офіс | 40 000 |
Сайт, соцмережі | 19 000 |
Навчально-тренувальний збір | 500 000 |
Інше | 350 000 |
Всього | 7 436 500 |
Однією з нерозглянутих статей витрат клубу є утримання стадіону та бази в тому разі, коли вона знаходиться у володінні клубу (суму будівництва інфраструктури брати не будемо, тому що там можуть бути просто гігантські розльоти в цифрах). Обслуговування стадіону та бази рівня нижче середнього може досягати приблизно 2-х млн гривень на рік (зарплата персоналу, комунальні послуги, обслуговування приміщень, полів і різних систем стадіону). Невеликий стадіон рівня «Славутич-Арени», який може приймати матчі Ліги Європи, разом з базою на 3-5 полів з різним покриттям сумарно обходяться приблизно в 10 мільйонів на рік.
Як бачимо, утримування професійного футбольного клубу не є якоюсь важкою фінансовою ношею навіть для підприємців середньої руки, що і підтверджує нинішній український футбол з участю в ньому «Руху», «Колоса», «Інгульця» або навіть стабільного «Реалу Фарми». Можна порахувати, що всі наведені тут цифри далекі від реальності. Але поля, на яких грають в ПФЛ цієї весни, тільки підтверджують, що власникам куди важливіше і зручніше вкластися в зарплату гравців, ніж у розвиток або утримання на необхідному рівні газонів, трибун, стадіонів в цілому, не кажучи вже про бази.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!